The Hand That Rocks the Cradle - The Smiths

Please don’t cry

the ghost and the storm outside

will not invade this sacred shire

nor infiltrate your mind

my life down I shall lie

if the bogey-man should try

to play tricks on your sacred mind

to tease, torment and tantalise

wavering shadows loom

a piano plays in an empty room

there’ll be blood on the cleaver tonight

when darkness lifts and the room is bright

I’ll still be by your side

for you are all that matters

and I’ll love you till the day I die

there never need to be longing in your eyes

as long as the hand that rocks the cradle is mine

ceiling shadows shimmy by

and when the wardrobe towers like a beast of prey

there’s a sadness in your beautiful eyes

you’re untouched, unsoiled, wonderous eyes

my life down I shall lie

should restless spirts try

to play tricks on you sacred mind

but whom I never gave a name

I just looked into his wonderous eyes

and said never never never again

all too soon I did return

just like a moth to a flame

so rattle my bones all over the stones

because I’m only a beggar-man whom nobody owns

see how words as old as sin

fit me like a glove I’m here and here I’ll stay

together we lie, together we pray

there never need be longing in your eyes

as long as the hand that rocks the cradle is mine

Будь ласка, не плач

привид і буря надворі

не вторгнеться в це священне графство

і не проникнути у ваш розум

моє життя я буду брехати

якщо мужчина спробує

зіграти зі своїм священним розумом

дражнити, мучити й дражнити

вимальовуються хисткі тіні

фортепіано грає в порожній кімнаті

сьогодні ввечері на тесаку буде кров

коли темрява минає, а кімната світліє

Я все одно буду поруч із тобою

бо ти все, що має значення

і я буду любити тебе до дня своєї смерті

у ваших очах ніколи не повинно бути туги

доки рука, яка гойдає колиску — моя

стельові тіні переливаються

і коли шафа підноситься, як хижий звір

смуток у твоїх прекрасних очах

ти недоторканий, незабруднений, чудові очі

моє життя я буду брехати

варто спробувати неспокійним духам

зіграти з вашим священним розумом

але кому я ніколи не дав імені

Я просто подивився в його чудові очі

і сказав ніколи, ніколи більше

дуже скоро я повернувся

як міль до полум’я

тож потріскайте мої кістки по всьому камінню

тому що я лише жебрак, яким ніхто не володіє

подивіться, як слова, старі, як гріх

підійти мені як рукавиця, я тут і тут я залишуся

разом ми брешемо, разом молимося

у твоїх очах ніколи не повинно бути туги

доки рука, яка гойдає колиску — моя