Rusholme Ruffians (John Peel Session 9/8/84) - The Smiths

The last night of the fair

By the big wheel generator

A boy is stabbed and his money is grabbed

And the air hangs heavy like a dulling wine

She is famous, she is funny

An engagement ring doesn’t mean a thing

To a mind consumed by brass (money)

And though I walk home alone

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

The last night of the fair

From a seat on a whirling waltzer

Her skirt ascends for a watching eye

It’s a hideous trait (on her mother’s side)

From a seat on a whirling waltzer

Her skirt ascends for a watching eye

It’s a hideous trait (on her mother’s side)

And though I walk home alone

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

Then someone falls in love

And someone’s beaten up (someone's beaten up)

And the senses being dulled are mine

And someone falls in love

And someone’s beaten up

And the senses being dulled are mine

And though I walk home alone

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

This is the last night of the fair

And the grease in the hair

Of a speedway operator

Is all a tremulous heart requires

A schoolgirl is denied

She said: «How quickly would I die

If I jumped from the top of the parachutes?»

This is the last night of the fair

And the grease in the hair

Of a speedway operator

Is all a tremulous heart requires

A schoolgirl is denied

She said: «How quickly would I die

If I jumped from the top of the parachutes?»

So scratch my name on your arm with a fountain pen

(This means you really love me)

Scratch my name on your arm with a fountain pen

(This means you really love me)

And though I walk home alone

I just might walk home alone

But my faith in love is still devout

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

Останній вечір ярмарку

Великим колісним генератором

Хлопчика закололи, а його гроші забрали

І повітря висить важким, як тьмяне вино

Вона відома, вона смішна

Обручка нічого не означає

До розуму, поглиненого латунню (гроші)

І хоча я їду додому сама

Я можу піти додому сам

Але моя віра в кохання досі побожна

Останній вечір ярмарку

З сидіння на крутому вальцері

Її спідниця піднімається, щоб спостерігати

Це жахлива риса (з боку її матері)

З сидіння на крутому вальцері

Її спідниця піднімається, щоб спостерігати

Це жахлива риса (з боку її матері)

І хоча я їду додому сама

Я можу піти додому сам

Але моя віра в кохання досі побожна

Потім хтось закохується

І хтось побитий (хтось побитий)

І відчуття, що притупляються, мої

І хтось закохується

І хтось побитий

І відчуття, що притупляються, мої

І хоча я їду додому сама

Я можу піти додому сам

Але моя віра в кохання досі побожна

Це останній вечір ярмарку

І жир у волоссі

Оператора швидкісної дороги

Це все, що потрібно трепетному серцю

Школярці відмовлено

Вона сказала: «Як швидко я помру

Якщо я стрибнув із верхньої частини парашутів?»

Це останній вечір ярмарку

І жир у волоссі

Оператора швидкісної дороги

Це все, що потрібно трепетному серцю

Школярці відмовлено

Вона сказала: «Як швидко я помру

Якщо я стрибнув із верхньої частини парашутів?»

Тож подряпайте моє ім’я на руці за допомогою авторучки

(Це означає, що ти дійсно любиш мене)

Подряпайте моє ім’я на руці авторучкою

(Це означає, що ти дійсно любиш мене)

І хоча я їду додому сама

Я можна піти додому сам

Але моя віра в кохання досі побожна

Я можу піти додому сам

Але моя віра в кохання досі побожна

Я можу піти додому сам

Але моя віра в кохання досі побожна