Rusholme Ruffians - The Smiths

The last night of the fair

By the big wheel generator

A boy is stabbed and his money is grabbed

And the air hangs heavy like a dulling wine

She is famous, she is funny

An engagement ring doesn’t mean a thing

To a mind consumed by brass money

And though I walk home alone

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

The last night of the fair

From a seat on a whirling waltzer

Her skirt ascends for a watching eye

It’s a hideous trait on her mother’s side

From a seat on a whirling waltzer

Her skirt ascends for a watching eye

It’s a hideous trait on her mother’s side

And though I walk home alone

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

Then someone falls in love

And someone’s beaten up, someone’s beaten up

And the senses being dulled are mine

And someone falls in love

And someone’s beaten up

And the senses being dulled are mine

And though I walk home alone

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

This is the last night of the fair

And the grease in the hair

Of a speedway operator

Is all a tremulous heart requires

A schoolgirl is denied

She said: «How quickly would I die

If I jumped from the top of the parachutes?»

This is the last night of the fair

And the grease in the hair

Of a speedway operator

Is all a tremulous heart requires

A schoolgirl is denied

She said: «How quickly would I die

If I jumped from the top of the parachutes?»

So scratch my name on your arm with a fountain pen

(This means you really love me)

Scratch my name on your arm with a fountain pen

(This means you really love me)

And though I walk home alone

I just might walk home alone

But my faith in love is still devout

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

I might walk home alone

But my faith in love is still devout

Останній вечір ярмарку

Через великий колісний генератор

Хлопчика поранили ножем і викрали гроші

І повітря висить важким, як притуплене вино

Вона відома, вона смішна

Обручка нічого не означає

Для розуму, поглинутого мідними грошима

І хоча я йду додому сам

Я міг би піти додому сам

Але моя віра в кохання все ще віддана

Останній вечір ярмарку

З сидіння на кружляючому вальсі

Її спідниця піднімається, щоб спостерігати

Це огидна риса з боку її матері

З сидіння на кружляючому вальсі

Її спідниця піднімається, щоб спостерігати

Це огидна риса з боку її матері

І хоча я йду додому сам

Я міг би піти додому сам

Але моя віра в кохання все ще віддана

Потім хтось закохується

А когось побили, когось побили

І притуплені почуття належать мені

А хтось закохується

А когось побили

І притуплені почуття належать мені

І хоча я йду додому сам

Я міг би піти додому сам

Але моя віра в кохання все ще віддана

Це останній вечір ярмарку

І жир у волоссі

Оператора спідвею

Це все, чого вимагає трепетне серце

Школярці відмовлено

Вона сказала: «Як швидко я б померла

Якби я стрибнув із верхівки парашутів?»

Це останній вечір ярмарку

І жир у волоссі

Оператора спідвею

Це все, чого вимагає трепетне серце

Школярці відмовлено

Вона сказала: «Як швидко я б померла

Якби я стрибнув із верхівки парашутів?»

Тож видряпи моє ім’я на своїй руці авторучкою

(Це означає, що ти справді любиш мене)

Видряпай моє ім’я на своїй руці авторучкою

(Це означає, що ти справді любиш мене)

І хоча я йду додому сам

Я можу піти додому сам

Але моя віра в кохання все ще віддана

Я міг би піти додому сам

Але моя віра в кохання все ще віддана

Я міг би піти додому сам

Але моя віра в кохання все ще віддана