The Broad Majestic Shannon - The Pogues

The last time I saw you was down at the Greeks

There was whiskey on Sunday and tears on our cheeks

You sang me a song that was pure as the breeze

Blowing up the road to Glenaveigh

I sat for a while at the cross at Finnoe

Where young lovers would meet when the flowers were in bloom

Heard the men coming home from the fair at Shinrone

Their hearts in Tipperary wherever they go

Take my hand and dry your tears, babe

Take my hand, forget your fears, babe

There’s no pain, there’s no more sorrow

They’ve all gone, gone in the years, babe

I sat for a while by the gap in the wall

Found a rusty tin can and an old hurley ball

Heard the cards being dealt and the rosary called

And a fiddle playing Sean Dún na Gall

And then next time I see you we’ll be down at the Greeks

There’ll be whiskey on Sunday on tears on our cheeks

For it’s stupid to laugh and it’s useless to bawl

'Bout a rusty tin can and an old hurley ball

Take my hand and dry your tears, babe

Take my hand, forget your fears, babe

There’s no pain, there’s no more sorrow

They’ve all gone, gone in the years, babe

So I walked as day was dawning

Where small birds sang and leaves were falling

Where we once watched the rowboats landing

On the broad majestic Shannon

Востаннє я бачив вас у греках

У неділю було віскі й сльози на щоках

Ти заспівав мені пісню, чисту, як вітер

Підриваючи дорогу до Гленаві

Я сидів деякий час біля хреста у Фінне

Де зустрічалися молоді закохані, коли цвіли квіти

Чув, як чоловіки поверталися додому з ярмарку в Шінроне

Їхні серця в Тіпперері, куди б вони не були

Візьми мою руку і висуши свої сльози, дитинко

Візьми мене за руку, забудь свої страхи, дитинко

Немає болю, немає більше смутку

Вони всі пішли, пішли в роках, дитинко

Якийсь час я сидів біля щілини в стіні

Знайшов іржаву консервну банку та стару кульку

Чув, як роздають карти і кликають вервиці

І скрипка, яка грає Шона Дуна на Галла

І наступного разу, коли я побачу вас, ми перейдемо до греків

У неділю буде віскі на сльози на наших щоках

Бо сміятися нерозумно, а кричати марно

«Про іржаву консервну банку та старий м’яч

Візьми мою руку і висуши свої сльози, дитинко

Візьми мене за руку, забудь свої страхи, дитинко

Немає болю, немає більше смутку

Вони всі пішли, пішли в роках, дитинко

Тож я гуляв, як на світанні

Де співали пташки і падало листя

Де ми колись спостерігали, як приземляються гребні човни

На широкому величному Шенноні