Sing For Me - The Fiery Furnaces

Sing for me, my daughter, sing for me

When I’m away you’ll be the siren that will finally lead me home

The girl around her father throws her arms to make him stay:

«My daddy dear it hails, it blows;

you cannot go today!»

Sing for me, my daughter, sing for me

When I’m away you’ll be the siren that will finally lead me home

The April mud was on his boots, a' clinging through the fields

And desperate it send up its shoots-but at water’s edge it yields

Sing for me, my daughter, sing for me

When I’m away you’ll be the siren that will finally lead me home

The waves were pounding the dock;

the pillars creak and growl

The shoreman loading up the stock;

the gulls were crying foul

Sing for me, my daughter, sing for me

When I’m away you’ll be the siren that will finally lead me home

The father called up to the ship, «You need an extra hand?»

«Ah yes, for just a little trip: one month be back at land.»

The rain had stirred the sea too well;

the salt poured on the deck

At last the captain rang the bell: they ship was left to wreck

Sing for me, my daughter, sing for me

When I’m away you’ll be the siren that will finally lead me home

It calm but now the fog if thick: so which way should they head?

The rest knew not and they must be quick-so father softly said:

Sing for me, my daughter, sing for me

When I’m away you’ll be the siren that will finally lead me home

Співай для мене, моя доню, співай для мене

Коли мене не буде, ти будеш сиреною, яка нарешті приведе мене додому

Дівчина навколо свого батька кидає руки, щоб змусити його залишитися:

«Мій тату, любий, лунає, дме;

ти не можеш піти сьогодні!»

Співай для мене, моя доню, співай для мене

Коли мене не буде, ти будеш сиреною, яка нарешті приведе мене додому

Квітнева грязь була на його чоботях, чіпляючись по полях

І відчайдушно випускає свої пагони, але на воді вдає

Співай для мене, моя доню, співай для мене

Коли мене не буде, ти будеш сиреною, яка нарешті приведе мене додому

Хвилі били в док;

скриплять і гарчать стовпи

Берельник завантажує реманент;

чайки негідно плакали

Співай для мене, моя доню, співай для мене

Коли мене не буде, ти будеш сиреною, яка нарешті приведе мене додому

Батько зателефонував до корабля: «Вам потрібна додаткова рука?»

«Ах так, лише для невеликої подорожі: один місяць повернутися на сушу».

Дощ надто добре розбурхав море;

сіль, висипана на палубу

Нарешті капітан дзвонив у дзвінок: судно залишилося на розбите

Співай для мене, моя доню, співай для мене

Коли мене не буде, ти будеш сиреною, яка нарешті приведе мене додому

Спокійно, але тепер густий туман: то куди вони мають йти?

Решта не знали, і вони повинні бути швидкими, тому батько тихо сказав:

Співай для мене, моя доню, співай для мене

Коли мене не буде, ти будеш сиреною, яка нарешті приведе мене додому