1917 - The Fiery Furnaces

Going down Morgan with Janko, Jerko, and Jerry

We downed our Pils, and over at the South Shore, they sipped their sherry

I opened my Kaiserized speller to learn what they know:

Nurse killers, annexers-executioners, wo!

Hey Slavonians, be ye mindful

That our ‘tis tongue dies never

The happy Hun Felsch sure likes his blond beer

And I like his doubles so much I might even cheer

Last year he had enough and got fixed on the cardinal

Who’d pardon all

The riff-raff and all their sinister ways and halfs and he laughs

Over on 56th, and he’s got the arsenic on his left White Sock

And he sees the chicken stock in a big black pot

And he pours in the lot, but what ruined or saved the day

Was that the soup then turned gray, and a hundred higher-ups came

Back from the hospital to keep getting wafers from Mundelein:

But now the Gigantics are getting the tar taken out of their pine

By my hero Red Faber and I’m ready to get rapprochement with my neighbor

As part of the healthy back and forthâ€"

But not if he’s from up north

So I ask Dad, Why can’t we ever win, ever win, once?

Go ask Dad, why you can’t ever win, ever win, once

Спускаємося вниз по Моргану з Янком, Джерко та Джеррі

Ми випили свій пілс, а на Південному березі вони потягнули херес

Я відкрив свій Kaiserized speller, щоб дізнатися, що вони знають:

Медсестри-вбивці, анексори-кати, ву!

Гей, слов’яни, будьте уважні

Що наш язик ніколи не вмирає

Щасливий Хун Фельш напевно любить його світле пиво

І мені так подобаються його двійники, я можу навіть підбадьоритися

Минулого року він насичався і зациклився на кардиналі

Хто б все пробачив

Рифф-рафф і всі їхні зловісні манери, і він сміється

На 56-му, і він має миш’як на своєму лівому білому шкарпетці

І він бачить курячий бульйон у великому чорному горщику

І він наливає багато, але те, що зіпсувало чи врятувало день

Було, що суп тоді посивів, і прийшла сотня вищестоящих

Повернувшись із лікарні, щоб продовжити отримувати вафлі від Mundelein:

Але тепер гіганти витягують дьоготь зі своєї сосни

Мій герой Ред Фабер і я готовий до зближення зі своїм сусідом

Як частина здорового руху вперед і назад»

Але ні, якщо він із півночі

Тож я запитую тата: чому ми не можемо ніколи перемогти, жодного разу не виграти?

Іди запитай тата, чому ти ніколи не виграєш, ніколи не виграєш один раз