The Queen's Rebuke/The Crossing - The Decemberists

I’m made of bones of the branches, the boughs, and the brow-beating light

While my feet are the trunks and my head is the canopy high

And my fingers extend to the leaves and the eaves and the bright

Brightest shine, it’s my shine

And he was a baby abandoned, entombed in a cradle of clay

And I was a soul who took pity and stole him away

And gave him the form of a fawn to inhabit by day

Brightest day, it’s my day

And you have removed this temptation that’s troubled my innocent child

To abduct and abuse and to render her rift and defiled

But the river is deep to the banks and the water is wild

But I will fly you to the far side

Я створений із кісток гілок, гілок і світла, що б’є бровами

У той час як мої ноги — стовбури, а моя голова — високий полог

І мої пальці простягаються до листя, і карниза, і світла

Найяскравіший блиск, це мій блиск

І він був кинутим, похованим у глиняній колисці

І я був душею, яка змилосердилась і вкрала його

І дав йому форму оленя, щоб жити вдень

Найяскравіший день, це мій день

І ви усунули цю спокусу, яка хвилювала мою невинну дитину

Викрадати і знущатися, а також зробити її розрив і осквернення

Але річка  глибоко до берегів, а вода дика

Але я віднесу тебе в дальню сторону