The Queen's Approach - The Decemberists

I’m

Made of bones of the branches

The boughs and the brow-beating light

While my feet are the trunks

And my head is the canopy high

And my fingers extend

To the leaves

And the eaves

And the (bright?)

Might I shine?

It’s my shine (child?)

He

Was a baby abandoned

Entombed in a cradle of claim (clay?)

And I was a soul

Who took pity

And stole him away

And gave him the form of

A fawn to inhabit

By day

Bright Eyes, stay

It’s my day

And you

Have removed this temptation

That’s troubled my innocent child

To abduct and abuse and to render, (bereft?) and defiled

But the river is deep

To the banks and the water is wild,

I will fly you

To the far side

я

Зроблено з кісток гілок

Гілки та світло, що б’ється на бровах

У той час як мої ноги є хоботами

А моя голова — високий балдахін

І мої пальці розтягуються

До листя

І карниз

А (яскравий?)

Чи можу я сяяти?

Це мій блиск (дитина?)

Він

Був покинутим немовлям

Погребений у колисці претензії (глини?)

І я був душею

Хто пожалівся

І вкрав його

І дав йому форму

Олененя для проживання

Протягом дня

Світлі очі, залишайся

Це мій день

І ти

Усунули цю спокусу

Це хвилює мою невинну дитину

Викрадати і знущатися, а також віддавати (позбавити?) і осквернити

Але річка глибока

До берегів і води дика,

Я політаю з тобою

У дальній бік