The Road To Dundee - The Corries

Cauld winter was howlin' o’er moor and o’er mountain

Wild was the surge on the dark rolling sea,

When I met about daybreak a bonnie young lassie,

Wha asked me the road and the miles to Dundee.

Says I, «My young lassie, I canna' weel tell ye The road and the distance I canna' weel gie.

But if you’ll permit me tae gang a wee bittie,

I’ll show ye the road and the miles to Dundee».

At once she consented and gave me her arm,

Ne’er a word did I speir wha the lassie might be,

She appeared like an angel in feature and form,

As she walked by my side on the road to Dundee.

At length wi' the Howe o' Strathmartine behind us,

The spires o' the toon in full view we could see,

She said «Gentle Sir, I’ll never forget ye For showing me so far on the road to Dundee».

So I took the gowd pin from the scarf on my bosom

-And said «Keep ye this in remembrance 0' me Then bravely I kissed the sweet lips o' the lassie,

E’er I parted wi' her on the road to Dundee.

So here’s to the lassie, I ne’er forget her,

And lika young laddie that’s listening to me,

O never be sweer to convoy a young lassie

Though it’s only to show her the road to Dundee.

Над болотами й над горами вила зима

Дикий був приплив на темному морі,

Коли на світанку я зустрів молоду дівчину Бонні,

Що запитав мене про дорогу й милі до Данді.

Я кажу: «Моя молода дівчино, я не можу розповісти тобі Дорогу та відстань, яку я не можу не продумати.

Але якщо ви дозволите мені брати участь у групі

Я покажу вам дорогу й милі до Данді».

Вона одразу погодилась і дала мені руку,

Я жодного слова не сказав, якою може бути дівчина,

Вона з’явилася як янгол за особами й формою,

Коли вона проходила поруч із мною дорогою до Данді.

На довжині з Хоу-о-Стратмартін за нами,

Шпилі мультфільму в повному вигляді, які ми бачимо,

Вона сказала: «Дорогий сер, я ніколи не забуду вас, за те, що ви показали мені так далеко на дорозі до Данді».

Тож я взяла булавку із шарфа на за пазусі

-І сказав: «Зберігайте це на пам’яті 0 мені Тоді я відважно поцілував солодкі губи дівчини,

Коли я розлучився з нею по дорозі в Данді.

Тож до дівчини, я її ніколи не забуду,

І як юначка, яка мене слухає,

О ніколи не сміливо конвоювати молоду дівчину

Хоча це лише для того, щоб показати їй дорогу до Данді.