Psalm 42 - The Corner Room

As a deer pants for flowing streams

So pants my soul for you, O God

My soul thirsts for God

For the living God

When shall I come and appear before God?

My tears have been my food

Day and night

While they say to me all the day long

«Where is your God?»

These things I remember

As I pour out my soul:

How I would go with the throng

And lead them in procession to the house of God

With glad shouts and songs of praise

A multitude keeping festival

Why are you cast down, O my soul

And why are you in turmoil within me?

Hope in God;

for I shall again praise him

My salvation and my God

My soul is cast down within me;

Therefore I remember you

From the land of Jordan and of Hermon

From Mount Mizar

Deep calls to deep

At the roar of your waterfalls;

All your breakers and your waves

Have gone over me

By day the Lord commands his steadfast love

And at night his song is with me

A prayer to the God of my life

I say to God, my rock:

«Why have you forgotten me?

Why do I go mourning

Because of the oppression of the enemy?»

As with a deadly wound in my bones

My adversaries taunt me

While they say to me all the day long

«Where is your God?»

Why are you cast down, O my soul

And why are you in turmoil within me?

Hope in God;

for I shall again praise him

My salvation and my God

Як олень штани для текучих струмків

Тож панує моя душа за Тебе, Боже

Моя душа прагне Бога

За живого Бога

Коли я прийду й з’явлюся перед Богом?

Мої сльози були моєю їжею

День і ніч

Поки вони кажуть мені цілий день

«Де твій Бог?»

Ці речі я пам’ятаю

Коли я виливаю душу:

Як би я пішов із натовпом

І ведіть їх у процесій до дому Божого

З радісними вигуками й хвалебними піснями

Фестиваль збереження множини

Чого ти скинута, о душе моя

І чому ти в мене в сум’яті?

Надія на Бога;

бо я знову буду хвалити його

Моє спасіння і мій Бог

Моя душа впала всередину мене;

Тому я вас пам’ятаю

З землі Йордану та Гермона

З гори Міцар

Глубокий виклик на глибину

Під гуркіт твоїх водоспадів;

Усі твої розбійники і твої хвилі

Обійшли мене

Вдень Господь наказує своїй непохитній любові

А вночі його пісня зі мною

Молитва до Бога мого життя

Я говорю Боже, моя скеля:

«Чому ти мене забув?

Чому я горю?

Через гноблення ворога?»

Як із смертельною раною в моїх кістках

Мої супротивники знущаються з мене

Поки вони кажуть мені цілий день

«Де твій Бог?»

Чого ти скинута, о душе моя

І чому ти в мене в сум’яті?

Надія на Бога;

бо я знову буду хвалити його

Моє спасіння і мій Бог