The Ballad of the Half-Brained Man - Chamber - L'Orchestre De Chambre Noir

Born on a Wednesday noon

Somewhere in the midlands

They´d mistaken half his brain for the afterbirth and threw it away

Since that day he always needed someone to look after him

His half-hearted mother gave him away

So his half-brother took care

Brought him down again

Since he was only running upstairs

Took off the clothes he´d forgotten to take off

Whipped his back when he´d shit in his pants

Cause he´d forgotten to take them down while sitting on the pot

Another reason for why he never had friends:

He was unbearably forgetful, dumb and smelled

On the day his half-brother died he had to start to grow

And look after himself

He got a part time job in a library

And yeah, you know the story, he never finished a book

Even though he´d started them all

One day, in the pub, after work, having half a pint

He realized for the first time

That there was something missing in his life

For the first time he was aware of his loneliness

What caused a flood of half pints

Till he got thrown out and stumbled towards home

From the next day on he was looking for his woman

But of course, none of those he had chosen was in any kind attached to him

He got very frustrated and depressive

Drunk ways too much and still smelled;

Remember this little restroom — problem!

This also didn´t help the situation

He was so sick and tired of his half-a-live

That he´d decided to commit suicide

And shot himself in the head

Nothing happened of course

It was the wrong side of the skull — the one with no brain

He was taken to the hospital where he

Packed in bandage stumbled into a person on the corridor

Packed in bandage, too

But oh-god, it was a female with her skull dressing on the opposite side than

his…

Half a year later they were married

And when their child was born — oh what a miracle:

It was fully brained

He was the most happy person on this planet even though he was still

Unbearably forgetful, dumb and smelled…

So, their life became more and more difficult

She slept when he was awake

She shut doors when he wanted them open…

Their love turned into hate

And one day she took the child and left him

It looks like females can deal better

With half brained lives than males

She went back to her mother

Where she still lives her happy half-brained life

But he drowned in deep depressions again

Became worse than ever before and

Yes, one day he took the old gun again and… BANG…

This time he got the right side

He´d learned something after all

Words: Marcus Testory

Народився в середу опівдні

Десь у середині

Вони прийняли половину його мозку за послід і викинули його

З того дня він завжди потребував, щоб хтось доглядав за ним

Його віддала його напівдушна мати

Тож піклувався його зведений брат

Знову збив його

Оскільки він тільки біг нагору

Зняв одяг, який забув зняти

Відшмагав спину, коли срав у штани

Тому що він забув зняти їх, сидячи на горщику

Ще одна причина, чому у нього ніколи не було друзів:

Він був нестерпно забудькуватим, німим і смердючим

У той день, коли помер його зведений брат, він повинен був почати рости

І стежити за собою

Він влаштувався підробіток в бібліотеці

І так, ви знаєте історію, він не закінчив книгу

Хоча він їх усі розпочав

Одного дня в пабі, після роботи, випиваючи півпінти

Він уперше зрозумів

Що в його житті чогось не вистачає

Вперше він усвідомив свою самотність

Що спричинило потік півпінти

Поки його викинули і не побігли до дому

З наступного дня він шукав свою жінку

Але, звісно, ​​жоден із тих, кого він вибрав, не був прив’язаний до нього

Він був дуже розчарований і депресивний

Занадто багато п'яних, і все ще пахло;

Запам’ятайте цей маленький туалет — проблема!

Це також не допомогло ситуації

Він був так захворів і втомився від своєї напівживості

Що він вирішив покінчити життя самогубством

І вистрілив собі в голову

Звісно, ​​нічого не сталося

Це була неправильна сторона черепа — та, у якої немає мозку

Його доставили в лікарню, де він

Запакований у бинт наткнувся на людину в коридорі

Також запакований у бинт

Але, о боже, це була жінка з одягом черепа на протилежному боці, ніж

його…

Через півроку вони одружилися

І коли народилася їхня дитина — о яке чудо:

Це було повністю розумним

Він був найщасливішою людиною на цій планеті, хоча й був досі

Нестерпно забудькуваті, німі й смердючі…

Тому їхнє життя ставало дедалі складнішим

Вона спала, коли він не прокинувся

Вона зачиняла двері, коли він бажав їх відкрити…

Їхня любов переросла в ненависть

І одного разу вона забрала дитину і залишила його

Схоже, жінки можуть мати справу краще

З напіврозумним життям, ніж чоловіки

Вона повернулася до матері

Де вона досі живе своїм щасливим напівмозком

Але він знову потонув у глибокій депресії

Стало гірше, ніж будь-коли раніше і

Так, одного разу він знову взяв старий пістолет і… БАХ…

Цього разу він отримав правильний бік

Зрештою, він чогось навчився

Слова: Маркус Тесторі