Ton portrait - Têtes Raides

Le soleil est tombé en morceaux

Un parapluie est mort dans le caniveau

Un cycliste se fait traîner par son oiseau

L’orange lune flotte entre les sapins

Le ciel je s’est blessé en rêvant

Le café a pris froid des enfants

Jardins de croix château de sang

Un vent de fenêtre prêt à rugir

L’océan est parti sans rien dire

Le toit de la terre s’est énervé

Et les saisons applaudissent

Les musiciens dépravés

Et une dame en noir

Brandissant un cœur délavé

L'écume s'éteint sur la lisière

De tes hanches

Qu’effleure la peau sèche

Sur un matin blanc

Qu’effleure un matin sec

Sur ta peau blanche

Сонце розлетілося на шматки

Парасолька загинула в жолобі

Велосипедиста тягне його птах

Помаранчевий місяць пливе між ялинами

Небо, яке я поранив у сні

Кава охолодила дітей

Сади Кровавого замку

Вітер віконний, готовий заревіти

Океан пішов, нічого не сказавши

Розсердився дах землі

І пори року аплодують

Розпусні музиканти

І дама в чорному

Піднімаючи зів’яне серце

Піна тьмяніє на краю

З твоїх стегон

Зворушений сухою шкірою

Білим ранком

Зворушений сухим ранком

На твоїй білій шкірі