La P'tite dernière - Têtes Raides

En entrant dans la ruelle

L’amour qui se vend aux passants

Elle ne croit pas être cruelle

Quand elle te prie en passant

Les amants sont toujours des passants

Quand les chiens s’aiment toujours dans la rue

Allons voir si les filles du port

Sont toujours aussi dévêtues

La porte qui se referme

Et nous voilà tous les deux

Se croyant être fidèles

La mort n’est pas loin de nous deux

Les amants sont toujours des passants

Quand les chiens s’aiment toujours dans la rue

Allons voir si les filles du port

Sont toujours aussi dévêtues

De ma fenêtre y a le pays

A se devoir toujours trahi

Au stand du tir et de la chance

A ceux qui n’en eurent jamais

On reviendra pas vous voir

De ma fenêtre il pleut un peu

Enfermés dans nos armoires

On n’est plus là pour s’aimer

En sortant de la ruelle

L’amour qui n’a plus de raison

Toutes les fleurs du côté des poubelles

Se sont fait une raison

Mais les fleurs ont mille fois raison

Quand l’béton pousse toujours dans la rue

Allons voir si les enfants du nord

Ont la peau comme il est prévu

Ca m'étonne plus vraiment

De mourir à vingt ans

Quand ta peau est si belle

Et puis qu’on a le temps

Ca m'étonne plus vraiment

De mourir à vingt ans

Mais ça m'étonne vraiment

D’avoir passé mes vingt ans

Вхід в алею

Кохання, яке продається перехожим

Вона не вважає себе жорстокою

Коли вона просить вас пройти

Закохані завжди перехожі

Коли собаки ще люблять один одного на вулиці

Подивимося, чи портові дівчата

Завжди такі голі

Двері, що закриваються

І ось ми обидва

Вважаючи себе вірними

Смерть недалеко від нас обох

Закохані завжди перехожі

Коли собаки ще люблять один одного на вулиці

Подивимося, чи портові дівчата

Завжди такі голі

З мого вікна – країна

Щоб завжди бути зрадженим

На тир і удача

Тим, у кого ніколи не було

Ми більше не побачимося

З мого вікна невеликий дощ

Зачинені в наших шафах

Ми більше тут не для того, щоб любити один одного

Виходячи з алеї

Кохання, що не має більше причини

Всі квіти збоку від сміттєвих баків

Прийняли рішення

Але квіти тисячу разів праві

Коли бетон ще росте на вулиці

Подивимося, чи діти півночі

Майте шкіру такою, якою вона призначена

Мене це справді дивує

Померти в двадцять

Коли твоя шкіра така красива

І тоді у нас є час

Мене це справді дивує

Померти в двадцять

Але мене це справді дивує

Провів свої двадцять