Мечты о прошлом - Теория света

Снова наступит ночь,

И вновь небес померкнет высь.

Будут звёзды сверкать

Лишь для нас двоих.

Знаю — это только сон,

Зов невидимых огней,

Приглашенье в мир иной

Или просто бред души моей.

О прошлом мечты меня не спасут —

Так я решил, вспоминая свой путь.

За всё, что было, меня прости,

Навеки отпусти.

Моя любовь живёт, превозмогая даль.

Мой сон в итоге вылился в печаль.

Разлуки боль мой неизбежный крест.

Есть счастье где-то, но не здесь.

Я ещё смотрю вослед

Этим призрачным глазам:

В сердце песни без них нет,

Что стремится к небесам.

Воротись же время вспять,

Или всё предрешено.

Я вернуть хочу назад

То, что было так давно.

Чёрный призрак за окном

Охраняет чей-то сон.

Этот вечер боль принёс

Ветер полон чьих-то слёз.

Снова тени позовут

В свой таинственный приют.

Ночь уйдёт, а в свете дня

Я останусь без тебя.

Знов настане ніч,

І знову небес померкне висота.

Зірки блискатимуть

Лише для нас двох.

Знаю — це тільки сон,

Поклик невидимих ​​вогнів,

Запрошення в світ інший

Або просто маячня душі моєї.

Про минуле мрії мене не врятують

Так я вирішив, згадуючи свій шлях.

За все, що було, мене вибач,

Навіки відпусти.

Моє кохання живе, перемагаючи далечінь.

Мій сон в підсумку вилився в печаль.

Розлуки біль мій неминучий хрест.

Є щастя десь, але не тут.

Я ще дивлюся слідом

Цим примарним очам:

У серці пісні без них немає,

Що прагне до небес.

Повернися ж час назад,

Або все вирішено наперед.

Я повернути хочу назад

Те, що було так давно.

Чорна примара за вікном

Охороняє чийсь сон.

Цей вечір біль приніс

Вітер сповнений сліз.

Знов тіні покличуть

У свій таємничий притулок.

Ніч піде, а у світлі дня

Я залишусь без тебе.