День независимости - Теория света

Я убегу отсюда!

Дом и друзей забуду!

Да, настал тот день превратиться в тень…

Я оставлю за спиною

Городскую ограниченность!

Только в полном одиночестве

Я найду тебя, — независимость!

Теперь лишь ветер

В пустоте, темноте, тишине, что-то шепчет мне

И терзает душу.

Может, зря я свой мир разрушил

В день независимости!

Независимости!

Держит крепко

Грудная клетка

Сердца кусок.

Криком на волю

Взорвется от боли

Нервов клубок.

Страх — он рождает сомненья,

Рушит надежд укрепленья,

Страх!

Пережить — не забыть!

И удар!

И удар!

И удар кулаком по стене!

Руки в кровь

И навзрыд…

Я возвращаюсь к людям,

Злым и жесткоим судьям!

Но в душе покой, я теперь другой!

Я оставил за спиною

Городскую ограниченность!

Лишь в гармонии с собою

Я нашел тебя, — независимость!

Теперь лишь ветер

В пустоте, темноте, тишине, что-то шепчет мне

И ласкает душу.

Нет, не зря я свой мир разрушил

В день независимости!

Независимости!

Я втечу звідси!

Дім і друзів забуду!

Так, настав той день перетворитися на тінь...

Я залишу за спиною

Міську обмеженість!

Тільки в повній самоті

Я знайду тебе,— незалежність!

Тепер лише вітер

У порожнечі, темряві, тиші, щось шепоче мені

І терзає душу.

Може, дарма я свій світ зруйнував

День незалежності!

Незалежності!

Тримає міцно

Грудна клітина

Серце шматок.

Криком на волю

Вибухне від болю

Нервів клубок.

Страх — він народжує сумніви,

Рушить надій зміцнення,

Страх!

Пережити - не забути!

І удар!

І удар!

І удар кулаком по стіні!

Руки в кров

І наврид…

Я повертаюся до людей,

Злим і жорстким суддям!

Але в душі спокій, я тепер інший!

Я залишив за спиною

Міську обмеженість!

Лише в гармонії з собою

Я знайшов тебе,— незалежність!

Тепер лише вітер

У порожнечі, темряві, тиші, щось шепоче мені

І ласкавить душу.

Ні, недаремно я свій світ зруйнував

День незалежності!

Незалежності!