Я у вольных, у небес... - Телевизор

Снова день растаял, и тени деревьев

Врываются в дом, ложатся на стены…

Начинается танец, эротический танец —

Дразнящий поток телосплетений.

Замолчи, моя рана, затянись поскорее

Шершавою грубою кожей,

Чтоб она не узнала, никогда не узнала

Меня таким беззащитным, таким осторожным…

Я у вольных, у небес

Попрошу для себя свободы,

Чтоб не помнить о тебе

Никогда.

Никогда

Не помнить о тебе…

Звонок телефона — я опять не узнал

И, дай мне бог, никогда не узнаю,

Чем вы все недовольны.

Неужели не ясно,

Я свою боль на вашу не променяю…

Я у вольных, у небес

Попрошу для себя свободы,

Чтоб не помнить о тебе

Никогда.

Никогда

Не помнить о тебе…

Я снова свободен — и взгляд леденеет,

И мертвой становится хватка.

И только кто-то печальный из бездны моих глаз

Следит за телефоном украдкой…

Я у вольных, у небес

Попрошу для себя свободы,

Чтоб не помнить о тебе

Никогда.

Никогда

Не помнить о тебе…

Знову день розтанув, і тіні дерев

Вриваються в будинок, лягають на стіни...

Починається танець, еротичний танець

Дратуючий потік тілосплетінь.

Замовчи, моя рано, затягнися якнайшвидше

Шорсткою грубою шкірою,

Щоб вона не дізналася, ніколи не дізналася

Мене таким беззахисним, таким обережним.

Я у вільних, у небес

Попрошу собі свободи,

Щоб не пам'ятати про тебе

Ніколи.

Ніколи

Не пам'ятати про тебе…

Дзвінок телефону - я знову не дізнався

І, дай мені бог, ніколи не впізнаю,

Чим ви все незадоволені.

Невже не ясно,

Я свій біль на ваш не проміняю ...

Я у вільних, у небес

Попрошу собі свободи,

Щоб не пам'ятати про тебе

Ніколи.

Ніколи

Не пам'ятати про тебе…

Я знов вільний — і погляд замерзне,

І мертвою стає хватка.

І тільки хтось сумний з безодні моїх очей

Стежить за телефоном крадькома…

Я у вільних, у небес

Попрошу собі свободи,

Щоб не пам'ятати про тебе

Ніколи.

Ніколи

Не пам'ятати про тебе…