Пустой - Телевизор

Пустой, как зимний ветер.

Пустой, как твоя болтовня.

Пустой, и ничто на свете.

Не интересует меня.

Пустой, как холостой выстрел.

Пустой — и не единой строки.

Постой, но был же смысл

В бегах наперегонки.

Мир устал от зимы,

Устал оттого, что я в нем живу.

Не смотри на Неву с моста,

Не смотри с моста на Неву.

Постель твоя не греет,

Стакан почему-то не веселит.

Цветы так странно стареют,

И ничего не болит.

Может, я уже,

Боже, я уже

Умер,

Ты уже тоже,

Мир так безумен

И тревожен,

Мир уже умер,

Век уже прожит.

Мир устал от зимы,

Устал оттого, что я в нем живу.

Не смотри на Неву с моста,

Не смотри с моста на Неву.

Мир устал от зимы,

Устал оттого, что я в нем живу.

Не смотри на Неву с моста,

Не смотри с моста на Неву.

Порожній, як зимовий вітер.

Порожній, як твоя балаканина.

Порожній, і ніщо на світлі.

Не цікавить мене.

Порожній, як неодружений постріл.

Порожній—і не єдиного рядка.

Стривай, але був|

У бігах наввипередки.

Світ втомився від зими,

Втомився тому, що я в ньому живу.

Не дивися на Неву з моста,

Не дивися з моста на Неву.

Ліжко твоє не гріє,

Склянка чомусь не веселить.

Квіти так дивно старіють,

І нічого не болить.

Може, я вже,

Боже, я вже

Помер,

Ти вже теж,

Світ такий шалений

І тривожний,

Світ уже помер,

Вік уже прожить.

Світ втомився від зими,

Втомився тому, що я в ньому живу.

Не дивися на Неву з моста,

Не дивися з моста на Неву.

Світ втомився від зими,

Втомився тому, що я в ньому живу.

Не дивися на Неву з моста,

Не дивися з моста на Неву.