Мандариновый снег - Телевизор

Солнце садится

На горные снега, как Жар-птица.

В белых облаках ветер гонит,

С оранжевых вершин новогодних,

Спелый мандарин.

Летят мои санки,

Как ковёр-самолёт к небесам, где

Надежда живёт.

Тают блики

В зеркалах ледников, как улыбки

Ушедших веков.

Никогда

Мандариновый снег не растает

В городах,

Которые нас покидают.

Уйдут города

И сотрутся следы, превратится вода

В хрустальные льды.

Только эти картины не угаснут во мне —

Аромат мандаринов и оранжевый снег.

Никогда

Мандариновый снег не растает

В городах,

Которые нас покидают.

Сонце сідає

На гірські сніги, як Жар-птиця.

В білих хмарах вітер жене,

З помаранчевих вершин новорічних,

Стиглий мандарин.

Летять мої санки,

Як килим-літак до небес, де

Надія живе.

Тануть відблиски

У дзеркалах льодовиків, як посмішки

минулих століть.

Ніколи

Мандариновий сніг не розтане

В містах,

Які нас покидають.

Підуть міста

І зітруться сліди, перетвориться вода

Кришталеві льоди.

Тільки ці картини не згаснуть у мене—

Аромат мандаринів та помаранчевий сніг.

Ніколи

Мандариновий сніг не розтане

В містах,

Які нас покидають.