Политпесня - Телевизор

Я смотрю на себя изнутри,

Я вижу дороги — раз, два, три…

Они меня ждут, они меня делят.

Где я?

Где я?

Я смотрю вниз, мои ноги

Несут меня по левой дороге.

Вокруг люди — верной оравой

Бредем и смотрим на тех, кто справа.

А справа на всех парах

Мчится вся королевская рать:

Седовласый борец против рок-н-ролла, за ним

Брежневские прихвостни.

Тут же славяне с Ильей во главе:

Цвет нации — коричневый цвет.

За ними цвета хаки вояки,

Хотят дисциплины, хотят есть,

Говорят: «Наша армия теряет свой вес,

Свой былой вес!»

Я чувствую страх где-то внутри,

Я открываю рот, и я слышу свой крик:

Раздавит!

Эта машина нас всех раздавит.

Эй, Сталин!

Спи спокойно, Сталин,

Нет никаких гарантий —

Зверь все еще жив.

Нам надо спешить…

Вот они — подневольные патриоты:

Им нужна слава, им нужны льготы.

Тут же, лишенная невинности, лишенная взятки,

Марширует охрана правопорядка.

Тут же, близко, в обнимку с ней

Неосталинисты всех мастей,

Люберы, гопники — все при деле:

Теперь они у нас борцы за идею.

А что, идея как мир стара:

Суровый однопартийный рай —

Выбирай!

Я чувствую страх где-то внутри,

Я открываю рот, и я слышу свой крик:

Раздавит!

Эта машина нас всех раздавит.

Эй, Сталин!

Спи спокойно, Сталин,

Нет никаких гарантий —

Зверь все еще жив.

Нам надо спешить…

По левой дороге…

Спешить…

Я дивлюся на себе зсередини,

Я бачу дороги — раз, два, три...

Вони на мене чекають, вони мене ділять.

Де я?

Де я?

Я дивлюся вниз, мої ноги

Несуть мене лівою дорогою.

Навколо люди — вірною плетеною

Мандруємо і дивимось на тих, хто праворуч.

А справа на всіх парах

Мчить вся королівська рать:

Сивий борець проти рок-н-ролу, за ним

Брежнєвські посіпаки.

Тут же слов'яни з Іллею на главі:

Колір нації - коричневий колір.

За ними кольори хакі вояки,

Хочуть дисципліни, хочуть їсти,

Кажуть: «Наша армія втрачає свою вагу,

Своя колишня вага!»

Я відчуваю страх десь усередині,

Я відкриваю рот, і я чую свій крик:

Розчавить!

Ця машина нас усіх розчавить.

Гей, Сталіне!

Спи спокійно, Сталін,

Немає жодних гарантій—

Звір все ще живий.

Нам треба поспішати.

Ось вони - підневільні патріоти:

Їм потрібна слава, їм потрібні пільги.

Тут же, позбавлена ​​невинності, позбавлена ​​хабара,

Марширує охорона правопорядку.

Тут же, близько, в обіймку з нею

Неосталіністи всіх мастей,

Любери, гопники — все при справі:

Тепер вони у нас борці за ідею.

А що, ідея як світ стара:

Суворий однопартійний рай —

Вибирай!

Я відчуваю страх десь усередині,

Я відкриваю рот, і я чую свій крик:

Розчавить!

Ця машина нас усіх розчавить.

Гей, Сталіне!

Спи спокійно, Сталін,

Немає жодних гарантій—

Звір все ще живий.

Нам треба поспішати.

Лівою дорогою…

Поспішати…