На Желябова, 13 - Телевизор

На Желябова 13 во дворе

Умирает человек в декабре,

Умирает незнакомый мне человек,

Льется кровь на снег…

А ночью у крови черный цвет,

А люди спешат — им дела нет,

Что на Желябова 13 в проходном дворе

Умирает человек в декабре…

Что ты веришь в силу этой руки?

Наши вены так нежны, вены так тонки…

Чужая сила, что по венам кровь несет,

Так вот вырвется наружу — и все…

А ты хотел успеть так много…

Зима встает на пути,

И не спастись, не обойти…

И, склонившись над телом, плачет душа:

«Как жаль…

Прощай…»

На Желябова 13 тишина…

Кто сказал тебе, что кончилась война?

Этот город не спит, он шепчет мне:

«Выживет тот, кто сильней.»

Что ты веришь в силу этой руки?

Наши вены так нежны, вены так тонки…

Чужая сила, что по венам кровь несет,

Так вот вырвется наружу — и все…

Отчего мы так непрочны?

Ответь!

В каждом теле с рожденья спрятана смерть,

В каждом празднике предчувствие беды…

Отчего мы не такие, как Ты?

А впрочем, может так и лучше…

На Желябова 13 у дворі

Вмирає людина в грудні,

Вмирає незнайома мені людина,

Л'ється кров на сніг...

А вночі у крові чорний колір,

А люди поспішають, їм справи немає,

Що на Желябова 13 у прохідному дворі

Вмирає людина в грудні.

Що ти віриш у силу цієї руки?

Наші вени такі ніжні, вени такі тонкі.

Чужа сила, що за венами кров несе,

Так ось вирветься назовні — і все…

А ти хотів встигнути так багато…

Зима встає на шляху,

І не врятуватися, не обійти…

І схилившись над тілом, плаче душа:

"Як шкода…

Прощай ... »

На Желябова 13 тиша…

Хто сказав тобі, що війна закінчилася?

Це місто не спит, воно шепоче мені:

«Виживе той, хто сильніший».

Що ти віриш у силу цієї руки?

Наші вени такі ніжні, вени такі тонкі.

Чужа сила, що за венами кров несе,

Так ось вирветься назовні — і все…

Чому ми так неміцні?

Відповідай!

У кожному тілі з народження схована смерть,

У кожному святі передчуття лиха...

Чому ми не такі, як Ти?

А втім, може так і краще…