Кожа апельсинья - Телевизор

Как ты красива,

Кожа апельсинья.

Хотел бы тоже

Такую кожу я.

Снаружи оранжевый,

Внутри — как замшевый,

Добрый, как лошадь,

И толстокоженький я.

Смотрел бы на вас

Из хрустальной вазы я.

И только персики да киви

Были бы мои друзья.

Благоухал бы сладенько

Знойной Африкой,

Копил бы соки в теле,

Чтобы вы меня съели…

А моя-то дырявая кожа вонючая,

Мне с тобой до последнего вздоха мучиться.

Да не злись ты, не морщись — ишь как задело!

Своя кожа ближе к телу.

Как ты красива,

Кожа апельсинья.

А мне-то все же

Дороже кожа своя —

Такая ядовитая

И неаппетитная,

Зато живая

И не содрана вами!

Своя кожа ближе к телу…

Ближе кожа своя…

Як ти гарна,

Шкіра апельсинів.

Хотів би теж

Таку шкіру я.

Зовні помаранчевий,

Всередині - як замшевий,

Добрий, як кінь,

І товстошкіренький я.

Дивився би на вас

З кришталевої вази я.

І тільки персики та ківі

Були б мої друзі.

Благоухал би солоденько

Спекотна Африка,

Копил би соки в тілі,

Щоб ви мене з'їли…

А моя-то дірява шкіра смердюча,

Мені з тобою до останнього подиху мучитися.

Так не злись ти, не морщись — бач, як зачепило!

Своя шкіра ближче до тіла.

Як ти гарна,

Шкіра апельсинів.

А мені все-таки

Найдорожча шкіра своя—

Така отруйна

І неапетитна,

Зате жива

І не здерта вами!

Своя шкіра ближче до тіла…

Ближче шкіра своя.