Дым-Туман - Телевизор

Там, где закат,

Течет река

Великая, спокойная.

И бегут себе

В даль небес

Волны вольные.

И река-то светла,

Да только вечный страх

Служит ей берегом.

А на крутом берегу

Убивают тоску

Люди-звери.

Веселятся, кричат,

Убивают печаль

Непокорную,

Жгут костры по земле

И горят в том огне

Наши головы.

И летят к небесам

Наши мысли — глаза

Над седыми туманами…

И с восторгом глядят,

Узнавая себя,

Люди на небо.

Будто нет беды,

Да только стелется дым

По глазам поволокою,

Словно время тоски,

И не видно реки,

И не страшно жить

У края высокого…

Чтобы не сойти с ума

И о смерти не помнить,

Мы с тобою — в дым-туман

Над рекой бездонной…

Там, где закат,

Течет река

Великая, спокойная.

И бегут себе

В даль небес

Волны вольные.

И река-то светла,

Да только вечный страх

Служит ей берегом.

А на крутом берегу

Убивают тоску

Люди-звери…

Там, где закат,

Течет река

Великая, спокойная.

И бегут себе

В даль небес

Волны над рекой бездонной…

Там, де захід сонця,

Тече ріка

Велика, спокійна.

І біжать собі

В далечінь небес

Хвилі вільні.

І річка світла,

Так тільки вічний страх

Служить їй берегом.

А на крутому березі

Вбивають тугу

Люди-звірі.

Веселяться, кричать,

Вбивають смуток

Непокірну,

Джгут багаття по землі

І горять у тому вогні

Наші голови.

І летять до небес

Наші думки — очі

Над сивими туманами.

І з захватом дивляться,

Впізнаючи себе,

Люди на небо.

Ніби немає лиха,

Так тільки стелиться дим

По очах поволокою,

Немов час туги,

І не видно річки,

І не страшно жити

У краю високого…

Щоб не зійти з розуму

І про смерті не пам'ятати,

Ми з тобою — в дим-туман

Над річкою бездонною.

Там, де захід сонця,

Тече ріка

Велика, спокійна.

І біжать собі

В далечінь небес

Хвилі вільні.

І річка світла,

Так тільки вічний страх

Служить їй берегом.

А на крутому березі

Вбивають тугу

Люди-звірі…

Там, де захід сонця,

Тече ріка

Велика, спокійна.

І біжать собі

В далечінь небес

Хвилі над річкою бездонною…