Ада нет - Телевизор

Приёмный покой.

Прощальный покой.

Катакомбы боли.

Бастионы страха.

Зачем я такой?

Кому я нужен такой?

Пришедший из праха — останется прахом!

А по ночам стоны, по ночам голоса:

Недумай о боли — попробуй уснуть.

А что небеса?

— молчат небеса,

Они сами придумали эту войну,

сами придумали эту войну.

Когда придёт боль, настоящая боль —

Вера уснёт и любовь не поможет.

Всё, что было тобой, всё, что ты звал душой

Боль разрушит, боль уничтожит.

Мне не надо другого ада,

Наказаний достаточно мне.

Эта планета для виноватых,

А другого ада нет.

Ада нет.

Ада нет.

Ада нет.

Рабы природы — слуги земли,

Во власти мяса, в плену у костей.

Все мы герои, пока не больны;

Я больше не верю в сильных людей,

Больше не верю в сильных людей.

Мне не надо другого ада,

Наказаний достаточно мне.

Эта планета для виноватых,

А другого ада нет.

Ада нет.

Ада нет.

Ада нет.

Приймальний покій.

Прощальний спокій.

Катакомби болю.

Бастіони страху.

Навіщо я такий?

Кому я потрібен такий?

Той, хто прийшов із праху — залишиться прахом!

А по ночами стогін, по ночами голоси:

Недумай про болі — спробуй заснути.

А що небеса?

— мовчать небеса,

Вони самі вигадали цю війну,

самі вигадали цю війну.

Коли прийде біль, справжній біль

Віра засне і любов не допоможе.

Все, що було тобою, все, що ти називав душею

Біль зруйнує, біль знищить.

Мені не треба іншого пекла,

Покарань досить мені.

Ця планета для винних,

А іншого пекла немає.

Пекла немає.

Пекла немає.

Пекла немає.

Раби природи - слуги землі,

У владі м'яса, в полоні у кісток.

Всі ми герої, поки не хворі;

Я більше не вірю в сильних людей,

Більше не вірю в сильних людей.

Мені не треба іншого пекла,

Покарань досить мені.

Ця планета для винних,

А іншого пекла немає.

Пекла немає.

Пекла немає.

Пекла немає.