Мешки с костями - Тараканы!

Ты можешь верить в позолоту куполов,

Ты можешь верить в чары колдунов

И в царство на небе.

Ты можешь верить в приведений и в богов,

В нечистых свиней и священных коров,

Но классно бы нам всем верить:

Что без любви мы всего лишь мешки

С костями, кишками и печенью,

Без любви мы всего лишь куски

Живой на вид человечины.

Ты можешь жить на вокзале или в Кремле,

Петь на эстраде или сидеть в тюрьме,

Всё это пройдёт.

Пройдёт печаль, пройдёт и радость — так устроен свет,

Но лишь она одна не проходит, нет,

Лишь вечно поёт:

Что без неё мы всего лишь мешки

С костями, кишками и печенью,

Без неё мы всего лишь куски

Живой на вид человечины.

Что без любви мы всего лишь мешки

С костями, кишками и печенью,

Без любви мы всего лишь куски

Живой на вид человечины.

Без любви мы всего лишь мешки

С костями, кишками и печенью,

Без любви мы всего лишь куски

Живой на вид человечины.

Без любви мы всего лишь мешки

С костями, кишками и печенью,

Без любви мы всего лишь куски

Живой на вид человечины.

Ти можеш вірити в позолоту куполів,

Ти можеш вірити в чари чаклунів

І в царство на небі.

Ти можеш вірити в приведень і богів,

У нечистих свиней та священних корів,

Але класно нам усім вірити:

Що без любові ми всього лише мішки

З кістками, кишками та печінкою,

Без любові ми лише шматки

Живий на вигляд людини.

Ти можеш жити на вокзалі або в Кремлі,

Співати на естраді або сидіти у в'язниці,

Все це пройде.

Пройде смуток, пройде і радість - так влаштовано світло,

Але тільки вона одна не проходить, ні,

Лише вічно співає:

Що без неї ми всього лише мішки

З кістками, кишками та печінкою,

Без неї ми лише шматки

Живий на вигляд людини.

Що без любові ми всього лише мішки

З кістками, кишками та печінкою,

Без любові ми лише шматки

Живий на вигляд людини.

Без любові ми лише мішки

З кістками, кишками та печінкою,

Без любові ми лише шматки

Живий на вигляд людини.

Без любові ми лише мішки

З кістками, кишками та печінкою,

Без любові ми лише шматки

Живий на вигляд людини.