Posons-nous la question - Tairo, Max Livio

Est-ce le comble d’une vie

D’avoir l’esprit comblé et libéré du regard des autres?

Si bien que conscient du poids de tes actes

Des jugements de trop

Est-ce le comble d’une vie

Quand on la passe à user du mauvais rôle?

Pourquoi doit-il toujours y avoir

Un coupable par défaut?

Quelles sont vraiment les causes de nos problèmes:

Le destin, nos ennemis ou notre nature humaine?

Est-ce qu’on a fait tout ce qu’on a pu?

Dans l’adversité, s’est-on assez battu

Ouais, faut-il surtout s’en prendre au système?

Qui blâmer, condamner?

Qui a pris?

Et qui n’a pas donné?

Qui pourra dire qui faut-il pardonner?

L’essentiel, c’est d’chercher une réponse

Peu importe qui a tort, qui a raison

Dans le fond de nous-même

Posons-nous la question

On a tous envie

D’un avenir radieux

Toucher l’paradis

Sans dire adieu

Souvent, je me plains de c’que je n’ai pas

Beaucoup moins de c’que je n’fais pas

J’ai de la place pour mon ambition

Mais saurai-je faire face à cette question?

Quelles sont vraiment les causes de mes problèmes:

Le destin, mes ennemis ou moi-même?

Est-ce que j’ai fait tout ce que j’ai pu?

Dans l’adversité, me suis-je assez

battu?

Ou dois-je surtout s’en prendre au système?

Qui blâmer, condamner?

Ai-je trop pris ou trop peu redonné?

Qui pourra dire s’il faut me pardonner?

L’essentiel, c’est d’chercher une réponse

Peu importe si j’ai tort ou bien raison

Dans l’fond de moi-même

Je me pose la question

Oh, sauriez-vous

Reconnaître que rien n’est simple

Pour celui qui reste incompris?

Oh, sauriez-vous

Vous projeter dans un labyrinthe

Où personne ne trouve la sortie?

Qui blâmer, condamner?

Qui a pris?

Et qui n’a pas donné?

Qui pourra dire qui faut-il pardonner?

L’essentiel, c’est d’chercher une réponse

Peu importe qui a tort, qui a raison

Dans le fond de nous-même

Posons-nous la question

Peu importe qui a tort

Peu importe qui a raison

Posons-nous la…

Oh, posons-nous la…

Posons-nous la question

Хіба це висота життя

Щоб ваш розум був реалізований і звільнений від поглядів інших?

Так добре усвідомлює вагу своїх дій

Забагато суджень

Хіба це висота життя

Коли ми витрачаємо його, використовуючи неправильну роль?

Чому завжди має бути

Винуватець за замовчуванням?

Що насправді викликає наші проблеми:

Доля, наші вороги чи наша людська природа?

Ми зробили все, що могли?

У біді чи достатньо ми боролися

Так, ви справді повинні звинувачувати систему?

Кого звинувачувати, засуджувати?

Хто брав?

А хто не давав?

Хто зможе сказати, кого треба пробачити?

Головне знайти відповідь

Не важливо, хто винен, хто правий

Глибоко всередині

Давайте запитаємо себе

Ми всі хочемо

Про світле майбутнє

Зворушливий рай

Не попрощавшись

Часто скаржуся на те, чого у мене немає

Набагато менше того, чого я не роблю

У мене є простір для своїх амбіцій

Але чи знаю я, як відповісти на це питання?

Що насправді викликає мої проблеми:

Доля, мої вороги чи я сам?

Я зробив усе, що міг?

У біді мене достатньо

побитий?

Або я в основному звинувачую систему?

Кого звинувачувати, засуджувати?

Я взяв забагато чи повернув занадто мало?

Хто може сказати, чи прощати мені?

Головне знайти відповідь

Не має значення, я помиляюся чи правий

Глибоко всередині

я задаюся питанням

О, чи знаєте ви

Визнайте, що немає нічого простого

Для тих, кого не зрозуміли?

О, чи знаєте ви

Кинути вас у лабіринт

Де ніхто не знаходить виходу?

Кого звинувачувати, засуджувати?

Хто брав?

А хто не давав?

Хто зможе сказати, кого треба пробачити?

Головне знайти відповідь

Не важливо, хто винен, хто правий

Глибоко всередині

Давайте запитаємо себе

Не важливо, хто помиляється

Неважливо, хто правий

Давайте запитаємо…

Ой, давайте спитаємо...

Давайте запитаємо себе