Au début - Tairo

Hey, Cisko, je sais plus comment faire

C’est toujours la même affaire

Ça commence au paradis

Et ça finit en enfer

Hun, au début, c’est l’paradis, la p’tite maison dans la prairie

Même si y’a pas un radis, on fait des p’tits plats au bain-marie

On s’appelle «chouchou», «mon chéri», on est des génies, des tueries

Des étalons dans l'écurie, des Pierre et des Marie Curie

Faut qu’on s’pacse et qu’on se marie à l'église et à la mairie

Qu’on fasse des voyages en séries, Colombie, et puis Syrie

Qu’on n’attende pas d’se mettre au lit pour en avoir toujours envie

On est certain qu’c’est pour la vie

Au début, c’est trop cool, cool, tellement cool, cool

Qu’on est sûr que ça n’s’arrêtera pas

On s’enivre, on se soûle, soûle, on se soûle, soûle

Glaisés par la chaleur de nos draps

Et puis le temps s'écoule-coule, la roue tourne, tourne

On n’sait plus vraiment ce qu’on fait là

Enfin, quand tout s'écroule, quand tout s'écroule

On crie, on pleure en s’demandant pourquoi

Avec le temps, on se ramollit, on fait moins de folies au lit

On n’est plus Mohamed Ali, on n’a plus que des anomalies

Elle veut des tableaux de Dalí, faire des rallyes, des safaris

Elle dit qu’elle veut vivre à Bali mais en faisant ses courses à Paris

On s’engueule et on se salit, on se détruit, se démolit

Quasi manu-militari, c’est plus vraiment joli-joli

On se sépare sans préavis, on se déchire sur le parvis

D’amis, on en devient ennemis

Au début, c’est trop cool, cool, tellement cool, cool

Qu’on est sûr que ça n’s’arrêtera pas

On s’enivre, on se soûle, soûle, on se soûle, soûle

Glaisés par la chaleur de nos draps

Et puis le temps s'écoule-coule, la roue tourne, tourne

On n’sait plus vraiment ce qu’on fait là

Enfin, quand tout s'écroule, quand tout s'écroule

On crie, on pleure en s’demandant pourquoi

Et puis, comme un nouveau lundi, arrive une nouvelle story

Comme si t’avais rien compris, rev’là-t'y pas qu’c’est reparti

Oublier l’ancienne Barbie, tes larmes et la barbarie

Un p’tit tour aux Canaries et on recommence les mêmes conneries

Le cœur sort de son abri, il s’emballe et s’sent hardi

Boom boom, grosse tachycardie du mercredi jusqu’au mardi

Et même si, en théorie, on était catégorique

Je n’sais par quelle sorcellerie, on redevient vite euphorique

Et puis, et puis c’est reparti, on se dit qu’c’est pour la vie

On recommence et on oublie, on fonce comme un tsunami

C’est reparti, on se dit qu’c’est pour la vie

On recommence et on oublie, on fonce comme un tsunami

Toujours refaire un peu les mêmes erreurs

Ouais, p’t-être que c’est ça, la vie

Recommencer jusqu’au bonheur

Ouais, peut-être que c’est ça, la vie

Toujours refaire un peu les mêmes erreurs

Ouais, peut-être que c’est ça, la vie

Recommencer jusqu’au bonheur

Peut-être que c’est ça, la vie

Toujours refaire un peu les mêmes erreurs

Ouais, peut-être que c’est ça, la vie

Recommencer jusqu’au bonheur

Ouais, peut-être que c’est ça, la vie

Гей, Сіско, я вже не знаю, що робити

Це завжди одне й те саме

Воно починається на небесах

І це закінчується пеклом

Гун, на початку це рай, будиночок на лузі

Навіть якщо редиски немає, ми готуємо маленькі страви на маріті

Ми називаємо один одного «кохана», «мила», ми генії, вбивці

Жеребці в стайні, П'єр і Марія Кюрі

Ми маємо зібратися і вінчатися в церкві та в ратуші

Зробимо серійні поїздки, Колумбія, а потім Сирія

Що ми не чекаємо спати, щоб завжди цього хотіти

Ми впевнені, що це на все життя

Спочатку це так круто, круто, так круто, круто

Що ми впевнені, що це не зупиниться

П’яні, п’яні, п’яні, п’яні, п’яні

Засклені теплом наших простирадл

А потім час йде, йде, колесо крутиться, крутиться

Ми більше не знаємо, що ми тут робимо

Нарешті, коли все зруйнується, коли все впаде

Ми кричимо, ми плачемо, дивуючись чому

З часом ми пом’якшуємо, менше витрачаємо на ліжко

Ми більше не Мохамед Алі, у нас є лише аномалії

Вона хоче картини Далі, робити мітинги, сафарі

Вона каже, що хоче жити на Балі, але робити покупки в Парижі

Ми б’ємось і бруднимося, один одного валимо, валимо

Quasi manu-militari, це вже не дуже гарно

Ми розлучаємося без попередження, розриваємо один одного на корті

З друзів ми стаємо ворогами

Спочатку це так круто, круто, так круто, круто

Що ми впевнені, що це не зупиниться

П’яні, п’яні, п’яні, п’яні, п’яні

Засклені теплом наших простирадл

А потім час йде, йде, колесо крутиться, крутиться

Ми більше не знаємо, що ми тут робимо

Нарешті, коли все зруйнується, коли все впаде

Ми кричимо, ми плачемо, дивуючись чому

А потім, як новий понеділок, приходить нова історія

Ніби нічого не зрозумів, подивіться ще раз, знову пропало

Забудьте стару Барбі, свої сльози та варварство

Невелика подорож на Канарські острови, і ми знову починаємо ту ж фігню

Серце виходить зі свого притулку, воно мчить і відчуває сміливість

Бум-бум, велика тахікардія з середи по вівторок

І навіть якби, теоретично, ми були непохитні

Не знаю через яке чаклунство, ми швидко знову впадаємо в ейфорію

А потім, а потім знову вимикається, ми кажемо собі, що це на все життя

Ми починаємо спочатку і забуваємо, ми йдемо, як цунамі

Ось ми знову, ми говоримо, що це на все життя

Ми починаємо спочатку і забуваємо, ми йдемо, як цунамі

Завжди робити одні й ті ж помилки знову і знову

Так, можливо, це життя

Повторюйте до щастя

Так, можливо, це життя

Завжди робити одні й ті ж помилки знову і знову

Так, можливо, це життя

Повторюйте до щастя

Можливо, це життя

Завжди робити одні й ті ж помилки знову і знову

Так, можливо, це життя

Повторюйте до щастя

Так, можливо, це життя