Ariel: No. 1, Words - Sylvia Plath, Phyllis Curtin, Joseph Rabbai

Stasis in darkness.

Then the substanceless blue

Pour of tor and distances.

God’s lioness,

How one we grow,

Pivot of heels and knees!—The furrow

Splits and passes, sister to The brown arc

Of the neck I cannot catch,

Nigger-eye

Berries cast dark

Black sweet blood mouthfuls,

Shadows.

Something else

Hauls me through air—

Thighs, hair;

Flakes from my heels.

White

Godiva, I unpeel—

Dead hands, dead stringencies.

And now I Foam to wheat, a glitter of seas.

The child’s cry

Melts in the wall.

And I Am the arrow,

The dew that flies

Suicidal, at one with the drive

Into the red

Eye, the cauldron of morning.

Застій у темряві.

Потім безречовий синій

Налив тор і відстані.

Божа левиця,

Як один ми ростемо,

Поворот п’ят і колін! — Борозна

Розбивка та передача, сестра коричневої дуги

З шиї я не можу зловити,

Чорне око

Ягоди відливають темним кольором

Чорні солодкі ковтки крові,

Тіні.

Щось ще

Тягне мене по повітрю—

Стегна, волосся;

Пластівці з п’ят.

Білий

Godiva, я розчищаю…

Мертві руки, мертві вимоги.

А тепер я Пеніна до пшениць, блиск морів.

Плач дитини

Тане в стіні.

А я стріла,

Роса, що летить

Суїцидальні, водночас із драйвом

В червоне

Око, котел ранку.