Васильки во ржи - Сябры

Синий-синий василек,

Ты любимый мой цветок!

У шумящей жёлтой ржи

Ты смеёшься у межи.

И букашки над тобой

Пляшут радостной гурьбой,

Пляшут радостной гурьбой.

И букашки над тобой

Пляшут радостной гурьбой,

Пляшут радостной гурьбой.

Кто синее василька?

Задремавшая река?

Глубь небесной бирюзы?

Или спинка стрекозы?

Нет, о нет же… Всех синей

Глазки девочки моей,

Глазки девочки моей.

Нет, о нет же… Всех синей

Глазки девочки моей,

Глазки девочки моей.

Смотрит в небо по часам,

Убегает к василькам,

Пропадает у реки,

Где стрекозы так легки.

И глаза её, ей-ей,

С каждым утром всё ясней,

С каждым утром всё ясней.

И глаза её, ей-ей,

С каждым утром всё ясней,

С каждым утром всё ясней.

Синій-синій волошка,

Ти люба моя квітка!

У шумного жовтого жита

Ти смієшся у межі.

І букашки над тобою

Скачуть радісною юрбою,

Скачуть радісною юрбою.

І букашки над тобою

Скачуть радісною юрбою,

Скачуть радісною юрбою.

Хто синя волошка?

Річка, що задрімала?

Глибока небесної бірюзи?

Чи спинка бабки?

Ні, про ні ж... Усіх синій

Очі дівчинки моєї,

Очі дівчинки моєї.

Ні, про ні ж... Усіх синій

Очі дівчинки моєї,

Очі дівчинки моєї.

Дивиться в небо по годинах,

Втікає до васильок,

Пропадає біля річки,

Де бабки такі легкі.

І очі її, ей-ей,

Щоранку все ясніше,

Щоранку все ясніше.

І очі її, ей-ей,

Щоранку все ясніше,

Щоранку все ясніше.