Over Old Hills - Summoning

The air was neither night or a day,

But faintly dark with softest light

When first glimmered into sight

The Cottage of Lost Play

You and me — we know that land

And often have been there in The old days, old days

The dark child and a fair

Was it down the paths of firelight

Dreams in winter cold and white,

Or in the blue-spun twilight, twilight hours

The air was neither night or day,

But faintly dark with softest light,

When first there glimmered into sight

The Cottage of Lost Play

And why we never found the same

Old cottage, or magic

Track that leads between a silver sea,

Between a silver sea

And those old shores and gardens fair

Where all things are that ever were —

We know not, You and Me We know not, You and Me Those old shores and gardens fair

Where all things are

That ever were

The air was neither night or day,

But faintly dark with softest light,

When first there glimmered into sight

The Cottage of Lost Play

And those old shores and gardens fair

Where all things are that ever were

We know not, You and Me,

We know not, You and Me And these old shores

And gardens fair

Where all things are

That ever were

Air was neither night or day

But faintly dark with softest light

When first there glimmered

The Cottage of Lost Play

Повітря не було ні ночі, ні дня,

Але злегка темний з найм’якшим світлом

Коли вперше промайнуло в поле зору

Котедж Загубленої гри

Ти і я — ми знаємо цю землю

І часто були там у старі часи, старі часи

Темна дитина і ярмарок

Це було по стежках світла вогню

Сни взимку холодні й білі,

Або в синіх сутінках, сутінкових годинах

Повітря не було ні ночі, ні дня,

Але ледь темний з найм'якшим світлом,

Коли вперше там промайнуло в поле зору

Котедж Загубленої гри

І чому ми ніколи не знайшли те саме

Старий котедж, або магія

Доріжка, що веде між срібним морем,

Між срібним морем

І ті старі береги й сади справедливі

Де всі речі, які коли-небудь були —

Ми не знаємо, ти і я Ми не знаємо, ти і я Ті старі береги та ярмарок

Де всі речі

Це колись було

Повітря не було ні ночі, ні дня,

Але ледь темний з найм'якшим світлом,

Коли вперше там промайнуло в поле зору

Котедж Загубленої гри

І ті старі береги й сади справедливі

Де всі речі, які коли-небудь були

Ми не знаємо, ти і я,

Ми не знаємо, Ти і Я І ці старі береги

І сади ярмарок

Де всі речі

Це колись було

Повітря не було ні вночі, ні вдень

Але злегка темний з найм’якшим світлом

Коли вперше там засяяло

Котедж Загубленої гри