The White Tower - Summoning

While, i, look at the moon … alone i look out under moonlight

From in my windy tower … from in my white and windy tower

Ye bide no moment and await no hour

But go with solemn song and harpers tune

Through the darkest night … through darkest night and shadow seashores

To the distant trees, the trees that brought the light to valar

Whose fruit and flower are the moon and sun

Where light of earth is ended and begun

Here only comes at whiles a wind to blow

Returning now down … down the way ye go

With perfume place, and places of unearthly trees … of unearthly trees

Here only long … afar through window pane

I glimpse the sound of the golden rain

That falls now down … for ever on the outer seas … on the outer seas

Ir in-elenath gwennin

I' il thinna, i amar u-dartha

Am man darthon, a linnon

Nu galad hen fireb?

(When the starry host has departed

The star fades, the world does not wait

Why do i linger and sing

Under this fading mortal light?)

Поки я дивлюся на місяць… сам я дивлюся під місячним світлом

З моєї вітряної вежі… з моєї білої та вітряної вежі

Ви не чекаєте жодної хвилини й не чекаєте години

Але йдіть з урочистою піснею та мелодією арфистів

Крізь найтемнішу ніч... крізь найтемнішу ніч і тінь морських берегів

До далеких дерев, дерев, які принесли світло Валару

Чиїм плодом і квіткою є місяць і сонце

Де закінчується і починається світло землі

Тут буває лише тоді, коли дме вітер

Повертаючись зараз, вниз… по тому шляху, який ви їдете

З парфумерним місцем, і місцями неземних дерев… неземних дерев

Тут тільки довго… далеко крізь вікно

Я бачу звук золотого дощу

Це падає зараз… назавжди на зовнішні моря… на зовнішні моря

І-ін-Еленат Гвенін

I' il thinna, i amar u-dartha

Я мен Дартон, Ліннон

Nu galad hen fireb?

(Коли зоряний господар відійшов

Зірка згасає, світ не чекає

Чому я затягуюся й співаю

Під цим згасаючим смертним світлом?)