Kortirion Among The Trees - Summoning

For passing where the days, my friend

And doomed the nights

When flitting ghostmoths danced

Round tapers in the moveless air

And doomed already were

The radiant dawns

The odour and the noise of meads

And all about is night

One moment now may give us more

Than fifty years of reason

Our minds shall drink of every pore

The spirit of the season

To her fair works did nature link

The human souls that through me ran

And much it grieved my heart to think

What I can make of man

You look around on Middle-Earth

As if she for no purpose bore you

As if you were her first-born birth

And none had lived before you

I sit upon this old grey stone

And dream my time away

За те, що минаєш там, друже

І приречені ночі

Коли пурхають примари танцювали

Круглі звужуються в нерухомому повітрі

І приречені вже були

Ясні світанки

Запах і шум медовухи

І все це ніч

Одна мить може дати нам більше

За п’ятдесят років розуму

Наш розум вип’є кожну пору

Дух сезону

На її ярмаркі роботи зробила натура

Людські душі, що пробігли через мене

І дуже засмучувало моє серце від такої думки

Що я можу зробити про людину

Ви озираєтесь навколо Середзем’я

Неначе вона ні за що набридла тобі

Ніби ви були її первістком

І ніхто не жив до вас

Я сиджу на цьому старому сірому камені

І мрій про мій час