Khazad Dum - Summoning

From ashes and fire be broken

A light from the shadows shall spring

Renewed shall be blade that was broken

The crownless shall again be king

The world is grey, the mountains old

The forge’s fire is ashen and cold

No harp is wrung, no hammer falls

The darkness dwells in Druin’s halls

The shadow lies upon his tomb

But still the sunken stars appeal

In the dark and windless Mirrormere

There lies his crown in water deep

'Til Druin wakes again from sleep

A deadly sword, a healing hand

A trumpet — voice, a burning hand

A lord of Wisdom…

Fire and shadow — both defied

In Khazad-Dum his wisdom died

In joy thou hast lived

If thou hearest the cryof the Gull on the shore

Thy soul shall then restin the forest no more…

З попелу й вогню бути зламаним

Світло з тіней виникне

Відновлюється лезо, яке було зламане

Безкоронний знову стане королем

Світ сірий, гори старі

Вогонь кузні попелястий і холодний

Жодна арфа не віджимається, молоток не падає

Темрява живе в залах Друїна

Тінь лежить на його могилі

Але все одно затоклі зірки привабливі

У темному й безвітряному Дзеркальному Мірромірі

Там лежить його корона в глибокій воді

«Поки Друїн знову не прокинеться від сну

Смертельний меч, цілюща рука

Труба — голос, палаюча рука

Володар мудрості…

Вогонь і тінь — обидва кинули виклик

У Хазад-Думі вмерла його мудрість

У радості ти жив

Якщо ти почуєш крик чайки на березі

Тоді твоя душа більше не буде спочивати в лісі...