Elfstone - Summoning

All that is gold does not glitter

All that is long does not last

All that is old does not wither

Not all that is over is past

And I may not get through in time

Oh, Elfstone — bearer of my green stone

In the south under snow a green stone thou shalt see

Elfstone — in the shadow of the dark throne

For the hour is at hand that long hath awaited thee

Greenleaf — bearer of the Elvenbow

Far beyond Mirkwood many trees on earth grow

Thy last shaft when thou hast shot

Under the mournful trees thou shalt walk

For dark are the waters of Kheledzaram

And my heart trembles at the thought that I may see them soon

I am longing for harmony — the freedom within me

Out of dark to the day’s rising

I came crying in the sun — sword unsheathing

To hope’s end I rode and to heart’s breaking

Now for wrath

Now for ruin — and a red nightfall

When the black breath blows — and death’s shadows grow

All lights pass

Life to the dying — in my hand lying

Shrivel like the old mist — like the winds go wailing

Lost and forgotten be — darker than the darkness

Where gates stand for ever shut

'Til the world is mended

Все, що золото, не блищить

Все, що довго, не триває

Все, що старе, не в’яне

Не все, що закінчилося, минуло

І я можу не встигнути вчасно

О, Ельфійський камінь — носій мого зеленого каменю

На півдні під снігом зелений камінь ти побачиш

Ельфійський камінь — у тіні темного трону

Бо наблизилась година, яка довго на тебе чекала

Зелений лист — носій Ельфійського лука

Далеко за межами Ліхолісу росте багато дерев на землі

Твій останній вал, коли ти вистрілив

Під скорботними деревами ти будеш ходити

Бо темні води Хеледзараму

І моє серце тремтить від думки, що скоро я їх побачу

Я прагаю гармонії — свободи всередині мене

З темноти до настання дня

Я заплакав на сонце — меч витягнув з ножів

Я їхав, щоб надіятись, і серце розривається

Тепер про гнів

Тепер руїна — і червона ніч

Коли віє чорний подих — і смертельні тіні ростуть

Всі вогні проходять

Життя для вмираючого — в моїй руці лежить

Зморщуються, як старий туман — як вітер завидає

Загублений і забутий — темніший за темряву

Де ворота стоять назавжди зачинені

«Поки світ не буде виправлений