Beleriand - Summoning

To north, to north there lay the land of dread

Dungorthin, where all ways were dead

In hills, in hills of shadow bleak and cold

Beyond was deadly nightshade’s hold

To south, to south the wide earth unexplored

To west, to west the ancient ocean roared

To east, to east in peaks of blue were piled

The mountains of the outer world

Unsailed and shoreless, wide and wild

To east in peaks of blue were piled

In silence folded, mist enfurled

The mountains of the outer world

Beyond the tangled woodland shade

Thorn and thicket, grove and glade

Whose brooding boughs with magic hung

Were ancient when the world was young

На північ, на північ лежала земля жаху

Дангортін, де всі шляхи були мертві

На пагорбах, на пагорбах тінь похмура й холодна

За його межами була смертельна хватка пасльонові

На південь, на південь широка земля незвідана

На захід, на захід шумів стародавній океан

На схід, на схід у синіх вершинах були звалені

Гори зовнішнього світу

Безпарусний і безбереговий, широкий і дикий

На схід у синіх вершинах були звалені

У тиші згорнуто, туман огортається

Гори зовнішнього світу

За заплутаною лісовою тінню

Терен і хащі, гай і поляна

Чиї задумливі гілки з магією повисли

Були давніми, коли світ був молодим