The Well Of Might - Suidakra

So the days went by

And only the wind and the rain

Were my companions

A lot of stones laid on my path

To the palace of snow

And the king of fire…

Majestic hights with flaming banners

So giantly the king seemed to be forever lost

A chilling audience for a man of noone

Kneel to the king and his endless melting throne

Under his crown a million creatures crawled

A twisted tongue for a gesture of kindness

Each glimpse made them turn to stone

Their eyes like snow long for blindness

…so long in blindness

For there is no way to change their chosen lot

No chain of steel could bind them more

My well of might is your well of sorrow

Give me your sight and leave behind tomorrow

My son, he said, it’s better to reign in hell

(Live's a path of sorrow)

Than to serve in heaven

Woe betide him and his bleak eyes

Words of truth from a head full of lies

So my quest took me onward to a brighter way

I wouldn’t rest here for frozen tears nor melting fears

Так минали дні

І тільки вітер і дощ

Були моїми супутниками

На моєму шляху лежить багато каменів

До снігового палацу

А цар вогню…

Величні вершини з палаючими прапорами

Так гігантсько, здавалося, що король назавжди втрачений

Страшна аудиторія для нікого

Станьте на коліна перед королем і його нескінченним тане троном

Під його короною пролізли мільйони істот

Викривлений язик для жесту доброти

Кожен погляд змушував їх перетворюватися на камінь

Їхні очі, як сніг, прагнуть сліпоти

...так довго в сліпоти

Бо немає можливості змінити обраний ними ділянку

Жоден сталевий ланцюг не міг би зв’язати їх більше

Мій колодязь могутності — це твоя криниця скорботи

Дай мені зір і залиши завтра

Мій син, — сказав він, — краще царювати у пеклі

(Життя — це шлях скорботи)

Чим служити на небі

Горе йому та його похмурим очам

Слова правди з голови, повної брехні

Тож мої пошуки підвели мене до світлішого шляху

Я б не спочивав тут ні від застиглих сліз, ні від страхів, що тануть