When All the Trains Are Sleeping - Subsignal

And we broke in, into a twilight to steal

Forbidden treasures in the pale moonlight

Like thieves in the shadow of a tree

Lost among a thousand stars

And starving over the wall we climbed

in someone‘s garden in a shining gloom

Built a world in this secrecy of night

Broke a golden branch

No we won‘t get out here alone

So now, where do we go from here?

From this uncertain ground

Toward a refuge from the storm

And my eyes of mourning

are longing for the open sea

Something is drawing us

Into the great wide unknown

Where shooting stars collide

And all the world lies still

When all the trains are sleeping

One is left to pull us out

Until the cherry tree will flourish again

The shadows of the ride across our thoughts

Silent steps along the rails of faith

In the hopeful shimmering sky

And we broke in, into a twilight to heal

It will take time ‘til winter‘s gone again

Sow the seeds, soon to gather all the fruits

Trust the unknown light

We will shine above the long time

So now, what do we see from here?

All these surrounded dreams

Looking for shelter from the strain

Your eyes of mourning

are longing for another road

Something is drawing us

Into the great wide unknown

Where the elements collide

And all the world lies still

When all the trains are sleeping

Take the one toward the dawn

Something is drawing us

Into the great wide unknown

Where shooting stars collide

And all the world lies still

When all the trains are sleeping

One is left to pull us out

And all the world lies still

When all the trains are sleeping

Take the one toward the dawn

І ми ввірвалися в сутінки, щоб вкрасти

Заборонені скарби в блідому місячному сяйві

Як злодії в тіні дерева

Загублений серед тисячі зірок

І голодуючи через стіну, ми перелізли

в чиємусь саду в сяючому мороці

Побудував світ у цій таємниці ночі

зламав золоту гілку

Ні, ми не вийдемо сюди наодинці

Тож тепер, куди нам йти?

З цієї невизначеної землі

До притулку від шторму

І мої очі жалоби

прагнуть відкритого моря

Щось нас притягує

У велике широке невідоме

Де стикаються падаючі зірки

І весь світ лежить на місці

Коли всі потяги сплять

Один залишився витягнути нас

Поки вишня знову розквітне

Тіні подорожі через наші думки

Тихі кроки по рейках віри

У сяючому небі з надією

І ми увірвалися в сутінки, щоб вилікуватися

Пройде час, поки зима знову не мине

Посійте насіння, щоб скоро зібрати всі плоди

Довіряй невідомому світлу

Ми будемо сяяти над довго

Отже, що ми бачимо звідси?

Усі ці оточені мрії

Шукає притулок від напруги

Твої очі жалоби

прагнуть іншої дороги

Щось нас притягує

У велике широке невідоме

Де стикаються елементи

І весь світ лежить на місці

Коли всі потяги сплять

Візьміть ту назустріч світанку

Щось нас притягує

У велике широке невідоме

Де стикаються падаючі зірки

І весь світ лежить на місці

Коли всі потяги сплять

Один залишився витягнути нас

І весь світ лежить на місці

Коли всі потяги сплять

Візьміть ту назустріч світанку