The Approaches - Subsignal

Hours of darkness touch hours of light

Olden days broken, not perfectly gone

Distances fading in bright sunset glow

Getting there felt like an unending flight

Now the heart is beating slower

As the latitudes collide

And the skin is growing older

So slowly we drive

Imagine a doorway

And running away

Imagine a way out

is another way home

Imagine a window

The breath of the world

Imagine an ocean

Is a bridge across the past

This new light, subdued

These signs by the road

It takes forever to spot where to go

But in wind, in rain

Through the silence and doubt

Still chasing time

In a country of hope

Imagine a doorway

And running away

Imagine an Eden

In the fine shape of a home

Imagine a window

A world upside down

Imagine an ocean

Is a bridge across the past

The headlights light up

The new street ahead

It took forever to build it in time

The old house, old skin

Whoever wears it by now

It‘s now or never to keep racing on

Boldly we start

Slowly we see

Bright stars piercing the sky

Thirsty we drink from the rain

Soaking our hearts

Cravingly hope

Humbly we pray

That our engine will run

And so we drive

Hands on wheel ‘til we arrive

Години темряви торкаються годин світла

Старі часи зламані, не зовсім пройшли

Відстані згасають у яскравому світінні заходу сонця

Потрапити туди було як нескінченний політ

Тепер серце б’ється повільніше

Оскільки широти стикаються

І шкіра старіє

Тож повільно їдемо

Уявіть собі дверний проріз

І тікає

Уявіть собі вихід

це інший шлях додому

Уявіть вікно

Подих світу

Уявіть собі океан

Це міст через минуле

Це нове світло, приглушене

Ці знаки біля дороги

Потрібна вічність, щоб визначити, куди йти

Але в вітер, під дощ

Крізь тишу і сумніви

Все ще в погоні за часом

У країні надій

Уявіть собі дверний проріз

І тікає

Уявіть Едем

У чудовій формі будинку

Уявіть вікно

Світ догори ногами

Уявіть собі океан

Це міст через минуле

Загоряються фари

Попереду нова вулиця

Його вчасно побудувати зайняло вічність

Старий будинок, стара шкіра

Хто носить його зараз

Зараз або ніколи продовжувати змагання

Сміливо починаємо

Повільно бачимо

Яскраві зірки пронизують небо

Спраглий ми п’ємо з дощу

Замочуючи наші серця

Жахливо сподіватися

Покірно молимося

Щоб наш двигун запрацював

І так ми їдемо

Руки за кермо, поки ми не прибудемо