Не каждый - Стриж

«Знаю, помогаю редко, мама, прости!»

Все твои тревоги смоют летние ливни.

«Не сомневайся, верь мне, возьму свою, помни —

Половинка веса скрасит серые будни.»

Не обтираю задом кожу черных Мерседесов,

Сомневаюсь в задающих лишние вопросы.

«Как дела?

— Все ровно, извини, что не поздравил,

Тайно расписался.

Че много сэкономил?»

У каждого свои качели, куча тараканов.

Печально, если люди будут сравнивать с гонд*ном.

Я х*й кладу на должности, глупо видимо.

Вижу мир по своему из кабинки студии.

Пока осенний ветер кружит желтые листья,

Греет Джони Уокер, позже все устаканиться.

С пацанами близкими по духу воду мутим,

Не дадут упасть, если че подхватят.

Припев:

Не каждый на свет родился в рубахе,

Не каждый смеялся, стоя на плахе,

Поэтому — признания, художнику — кисти,

Бойцовой собаке — победу и злости.

Не каждый на свет родился в рубахе,

Не каждый смеялся, стоя на плахе,

Поэтому — признания, художнику — кисти,

Бойцовой собаке — победу и злости.

«Где мои шестнадцать?

— Оглядываюсь чаще.

Стараюсь к переменам относится как-то проще.

Не все дороги — главные, жены — верные,

Ножи — перочинные, аккорды — мажорные.

Под вой сигнализации вижу сны довольно редко.

Чай, гашиш и плюшка, шоколада плитка,

Устав от одиночества, сорвется звезда.

Верю, мы пересечемся рано или поздно,

«Не вини, рассказывай: не по мне ли плакала?»

О тебе ли я мечтал с утра глядя в зеркало?

Сумма зарплаты в расходники прописью,

Без лишнего пафоса, ненавижу офисы!

Выжимаю соки из фортуны-с*ки.

«Сделай мне еще дорожку, рано подводить итоги!»

Время не проходит даром, оставляет опыт.

Не торгуюсь за руно-а скупой платит дважды.

Припев:

Не каждый на свет родился в рубахе,

Не каждый смеялся, стоя на плахе,

Поэтому — признания, художнику — кисти,

Бойцовой собаке — победу и злости.

Не каждый на свет родился в рубахе,

Не каждый смеялся, стоя на плахе,

Поэтому — признания, художнику — кисти,

Бойцовой собаке — победу и злости.

«Знаю, допомагаю рідко, мамо, пробач!»

Усі твої тривоги змиють літні зливи.

«Не сумнівайся, вір мені, візьму свою, пам'ятай —

Половинка ваги скрасить сірі будні.

Не обтираю задом шкіру чорних Мерседесів,

Сумніваюся у тих, хто задає зайві питання.

"Як справи?

— Все рівно, вибач, що не привітав,

Таємно розписався.

Що багато зекономив?»

У кожного свої гойдалки, купа тарганів.

Сумно, якщо люди порівнюватимуть із гонд*ном.

Я х*й кладу на посади, безглуздо мабуть.

Бачу світ по своєму з кабінки студії.

Поки осінній вітер кружляє жовте листя,

Гріє Джоні Уокер, потім все устаканиться.

З пацанами близькими по духу воду каламутимо,

Не дадуть впасти, якщо чогось підхоплять.

Приспів:

Не кожен на світ народився в сорочці,

Не кожен сміявся, стоячи на плаху,

Тому — визнання, художнику — кисті,

Бійцевій собакі - перемогу і злості.

Не кожен на світ народився в сорочці,

Не кожен сміявся, стоячи на плаху,

Тому — визнання, художнику — кисті,

Бійцевій собакі - перемогу і злості.

«Де мої шістнадцять?

— Оглядаюся частіше.

Намагаюся до змін ставиться якось простіше.

Не всі дороги — головні, дружини — вірні,

Ножі — складані, акорди — мажорні.

Під виття сигналізації бачу сни досить рідко.

Чай, гашиш і плюшка, шоколаду плитка,

Втомившись від самотності, зірветься зірка.

Вірю, ми перетнемося рано чи пізно,

«Не винен, розповідай: чи не мені плакала?»

Про тебе чи я мріяв з ранку дивлячись у дзеркало?

Сума зарплати в витратники прописом,

Без зайвого пафосу, ненавиджу офіси!

Витискаю соки з фортуни-с*ки.

«Зроби мені ще доріжку, рано підбивати підсумки!»

Час не проходить даремно, залишає досвід.

Не торгуюсь за руно-а скупий платить двічі.

Приспів:

Не кожен на світ народився в сорочці,

Не кожен сміявся, стоячи на плаху,

Тому — визнання, художнику — кисті,

Бійцевій собакі - перемогу і злості.

Не кожен на світ народився в сорочці,

Не кожен сміявся, стоячи на плаху,

Тому — визнання, художнику — кисті,

Бійцевій собакі - перемогу і злості.