О ней - Стриж

Коктейль из удивительных и горьких моментов

Заслуживает слез в раз и аплодисментов.

Не прощая глупостей, летит, проходит мимо,

Нрав суров, а иногда она не справедлива.

Тянется веками лентой новых поколений,

Заставляет самых твердых падать на колени.

На ладони отражение сладкой либо жалкой,

Перечитанным вслух гадалкой-цыганкой.

Сюрпризы преподносят, либо новые невзгоды,

Выводит лицемеров на чистую воду.

По городам раскинув слета падает на плечи,

Балую восторгом неожиданны встречи.

О цене, о повторении не может быть и речи.

Главное — не забывать, никто из нас не вечен.

Любим за нее поговорить не много выпив,

Достижения украсить либо превозвысив.

Припев:

Я откровенно боюсь прожить ее подлецом,

Вперед толкает мотив в гряз не ударить лицом.

В моих глазах живет страх забыть о том, кто я такой

Закрыв глаза, видеть цель холоднокровной рукой.

Я откровенно боюсь прожить ее подлецом,

Вперед толкает мотив в гряз не ударить лицом.

В моих глазах живет страх забыть о том, кто я такой

Закрыв глаза, видеть цель холоднокровной рукой.

Без стыд разнообразием историй, биографий,

Отражая, свет горит глянцем фотографий.

Девушка с характером капризная, истеричная

От посторонних глаз укрыта грязная и личная.

Столичная, гламурная, кому провинциальная,

Блатная, дом казенный, пока дорога дальняя.

Клубная, посыпана обильно порошками,

Ведет в палату клиники расчетливо шагами.

Не имея смысла вески повод свести счеты

Реабилитации, диагнозы, учеты.

Я ее люблю и как считаю нужным трачу,

За последствия плачевные забираю сдачи.

Правильно присутствует большая доля риска,

В суете не забываю о родных и близких.

Глупо, безрассудно, низко сжечь ее в пустую.

Много минусов, но я не хочу другую.

Припев:

Я откровенно боюсь прожить ее подлецом,

Вперед толкает мотив в гряз не ударить лицом.

В моих глазах живет страх забыть о том, кто я такой

Закрыв глаза, видеть цель холоднокровной рукой.

Я откровенно боюсь прожить ее подлецом,

Вперед толкает мотив в гряз не ударить лицом.

В моих глазах живет страх забыть о том, кто я такой

Закрыв глаза, видеть цель холоднокровной рукой.

Коктейль із дивовижних і гірких моментів

Заслуговує на сльози в раз і оплесків.

Не прощаючи дурниць, летить, проходить повз,

Вдача сувора, а іноді вона не справедлива.

Тягнеться століттями стрічкою нових поколінь,

Примушує найтвердіших падати на коліна.

На долоні відображення солодкої або жалюгідної,

Перечитаним вголос ворожкою-циганкою.

Сюрпризи подають, або нові негаразди,

Виводить лицемірів на чисту воду.

По містах розкинувши зльоту падає на плечі,

Балую захопленням несподівані зустрічі.

Про ціну, про повторення не може бути і мови.

Головне - не забути, ніхто з нас не вічний.

Любимо за неї поговорити небагато випивши,

Досягнення прикрасити або перевищивши.

Приспів:

Я відверто боюся прожити її негідником,

Вперед штовхає мотив у гряз не ударити обличчям.

В моїх очах живе страх забути про того, хто я такий

Закривши очі, бачити мету холоднокровною рукою.

Я відверто боюся прожити її негідником,

Вперед штовхає мотив у гряз не ударити обличчям.

В моїх очах живе страх забути про того, хто я такий

Закривши очі, бачити мету холоднокровною рукою.

Без сором різноманітністю історій, біографій,

Відбиваючи світло горить глянцем фотографій.

Дівчина з характером примхлива, істерична

Від сторонніх очей прихована брудна і особиста.

Столична, гламурна, комусь провінційна,

Блатна, будинок казенний, поки дорога дальня.

Клубна, посипана рясно порошками,

Веде до палати клініки розважливо кроками.

Не маючи сенсу ваги привід звести рахунки

Реабілітації, діагнози, обліки.

Я ї люблю і як вважаю за потрібне витрачаю,

За наслідки плачевні забираю здачі.

Правильно присутня велика частка ризику,

У метушні не забуваю про рідних і близьких.

Безглуздо, безрозсудно, низько спалити її в порожню.

Багато мінусів, але не хочу іншу.

Приспів:

Я відверто боюся прожити її негідником,

Вперед штовхає мотив у гряз не ударити обличчям.

В моїх очах живе страх забути про того, хто я такий

Закривши очі, бачити мету холоднокровною рукою.

Я відверто боюся прожити її негідником,

Вперед штовхає мотив у гряз не ударити обличчям.

В моїх очах живе страх забути про того, хто я такий

Закривши очі, бачити мету холоднокровною рукою.