Курс на восход - Стыров, Styrov (ex. Sergey Mavrin)

КУРС НА ВОСХОД

А. Стыров

Пройти по лезвию ножа,

Эмоции сдержав.

На йоту в сторону, — и в прах,

Постичь падения страх.

Ты видел цель и правил к ней,

Не замечая огней.

Рвал ветер в клочья паруса

И буря жгла небеса.

Кто ждать привык, тот вечно будет ждать.

Ты бурей жил, Рождённый побеждать.

Курс на восход и шторма вой.

Здесь мир не тот, здесь мир иной,

Здесь темней любого дна

От бури небеса!

Набрали волны пульс земли,

Надменно круша корабли…

Ты всё ещё был на плаву,

Но штурвал рвался из рук!

Привыкшим ждать — покой и благодать.

Ты бурей жил, Рождённый побеждать.

Ты разозлён был на судьбу

В тот день безветрия и штиля?!

Теперь на счастье ль, на беду

Стихия мечется под килем

И скрежет рифов о корму

Под рёв взбесившегося Ветра!

Всю жизнь тебя влекло к тому,

Что для других во век запретно!!!

КУРС НА СХІД

А. Стиров

Пройти по лезу ножа,

Емоції стримавши.

На йоту в бік, — і в прах,

Осягнути падіння страх.

Ти бачив мету і правил до неї,

Не помічаючи вогнів.

Рвав вітер у клапті вітрила

І буря палила небеса.

Хто чекати звик, той вічно чекатиме.

Ти бурій жив, Народжений перемагати.

Курс на схід і шторму виття.

Тут світ не той, тут інший світ,

Тут темніше за будь-яке дно

Від бурі небеса!

Набрали хвилі пульс землі,

Пихво круша кораблі.

Ти все ще був на плаву,

Але штурвал рвався з рук!

Звиклим чекати - спокій і благодать.

Ти бурій жив, Народжений перемагати.

Ти розлючений був на долю

Того дня безвітря і штилю?!

Тепер на щастя ль, на біду

Стихія кидається під кілем

І скрегіт рифів про корму

Під рев шаленого Вітру!

Все життя тебе тягло до тому,

Що для інших у вік заборонено!