Я один - STED.D

Я ничего не помню:

Кухня в душной хрущевке, ебучий гомон

Эти дети спорят, кто из них роднее,

Но через три года друг-друга не вспомнят

Они кидают в друг-друга словами

Роняя ту кучу вздора

Я ловлю на себе этот взор Горгоны

Хватаю ключ, и ухожу из дома

Чем воняет этот сучий город?

Я смотрю в окно, где моя юность вспорота

Жизнь, как туча за моим воротом

Льёт и хлещет в нас без повода

У меня есть друзья, но

Спустя много лет я не помню их имени

Их номер в мобильном навечно

Останется буквами, что я выменял на другие

В унылой съёмной квартире

Всю гордость роняю на пол

Ведь клубы, в которых нам стыдно выпить

Вдруг станут поводом тебя лапать

Я в агонии в странных ПАБах

Вперемешку топлюсь этой мутной рекой

Ведь как бы ты ни был хорош собой —

Этим людям всегда нужен кто-то другой!

Я один

Я один!

Я один!

В этом вихре знакомых людей

Преодолел ни один серпантин,

Но я один

Я один

Я один

Даже если те люди с тобой

Ты им не помешаешь уйти

Ты один

Я ничего не помню

Двор в районе дома, где откинешь ноги

Сводит всё лицо?

я набираю номер

Позвони из скорой, даже если сдохнешь!

Больше не волнуюсь, не ищу причины

Жить в привычном ритме — нас так учили

Хороню в сердечке всё, что так лелеял

И пытаясь найти себя без потерей

Небо без намёка на дыры

Это идеальный крой

И я укроюсь в кокон

По лекалу тёмной квартиры

Мы хотели жить, но забили

Упираясь в бордюрную плитку квартала

Усну по дороге до рейда

Расплескав нутро по тротуару

В тех кулуарах жизнь —

Это буквы на стенах пишу: «помоги этим людям»

Стирая следы твоей крови на теле,

Но я тебя никогда не забуду!

Эта память не даст нам покоя

Здесь, в чужом городе, с чувством похоти

И однажды я стану счастливее

Чем любой другой в этой комнате

Я один

Я один!

Я один!

В этом вихре знакомых людей

Преодолел ни один серпантин,

Но я один

Я один

Я один

Даже если те люди с тобой

Ты им не помешаешь уйти

Ты один

Я нічого не пам'ятаю:

Кухня в душній хрущовці, їбучий гомін

Ці діти сперечаються, хто з них рідніший,

Але через три роки один одного не згадають

Вони кидають у друга словами

Ронюючи ту купу дурниця

Я ловлю на собі цей погляд Горгони

Хапаю ключ, і йду з дому

Чим смердить це суке місто?

Я дивлюся у вікно, де моя юність вспорота

Життя, як хмара за моїм коміром

Льє і хлеще в нас без приводу

У мене є друзі, але

Через багато років я не пам'ятаю їх ім'я

Їхній номер в мобільному надовго

Залишиться літерами, що я вименював на інші

В похмурій орендованій квартирі

Всю гордість кидаю на підлогу

Адже клуби, в яких нам соромно випити

Раптом стануть приводом тебе лапати

Я в агонії в дивних ПАБах

Упереміш топлюся цією каламутною річкою

Адже як би ти був гарний собою

Цим людям завжди потрібний хтось інший!

Я один

Я один!

Я один!

Цього вихору знайомих людей

Подолав ні один серпантин,

Але я один

Я один

Я один

Навіть якщо ті люди з тобою

Ти ним не завадиш піти

Ти один

Я нічого не пам'ятаю

Двір у районі будинку, де відкинеш ноги

Зводить все обличчя?

я набираю номер

Подзвони з швидкої, навіть якщо здохнеш!

Більше не хвилююся, не шукаю причини

Жити в звичному ритмі нас так вчили

Хочу в сердечку все, що так плекав

І намагаючись знайти себе без втрат

Небо без натяку на дірки

Це ідеальний крій

І я укроюсь у кокон

За лекалом темної квартири

Ми хотіли жити, але забили

Упираючись у бордюрну плитку кварталу

Засну по дорозі до рейду

Розплющивши нутро по тротуару

У тих кулуарах життя

Це літери на стінах пишу: «допоможи цим людям»

Стираючи сліди твоєї крові на тілі,

Але тебе ніколи не забуду!

Ця пам'ять не дасть нам спокою

Тут, в чужому місті, з почуттям хтивості

І одного разу я стану щасливішим

Чим будь-яка інша в цій кімнаті

Я один

Я один!

Я один!

Цього вихору знайомих людей

Подолав ні один серпантин,

Але я один

Я один

Я один

Навіть якщо ті люди з тобою

Ти ним не завадиш піти

Ти один