однажды мне сказали - STED.D

Даже если мы узнаем, что скоро сдохнем

Утрёмся своими слезами, нальём по полной

Я поднимаю тост за братьев, впиваюсь в чувства

Да, я держусь, но знаю в комнате пусто

В комнате пусто, моё сердце — холодный город

Нас ненавидят даже птицы на светофорах

Мой пьяный безысходный вечер среди ублюдков

Детка, я мог бы быть примером, но я не буду

Да, я могу оставить буквы на своём трупе

Что сложатся в тупую груду твоей улыбки

Мы снова разорвёмся глупо, настанет утро

Настанет, но из нас так же ничего не выйдет

Однажды мне сказали, что мир тебя раздавит

Оставив на земле жирный след

И всё что было с нами, останется как память

О той жизни которой нет

Даже если мы узнаем, что скоро сдохнем

Утрёмся своими слезами, нальём по полной

Я поднимаю тост за близких, впиваюсь в чувства

Да, я держусь ещё, но знаю в комнате пусто

В комнате пусто, как в той папке, где фото с нами

Я жил простым отблеском правды от этих зданий

Мне нужно бесконечно много твоей улыбки

Мне нужно бесконечно мало не быть наивным

Среди угрюмых обездоленных привидений

Мы рассыпаемся на lego в детском отделе

Я засыпаю среди грязи в пустом отеле

И в этой комнате все те, в кого я не верю

Да, этот мир тебя размажет, так было раньше

Теперь не нужно больше спрашивать «Как же дальше?»

Я закрываю свои веки, шорох у двери,

Но в моей комнате все те, в кого я не верю

Да, этот мир тебя размажет, так было раньше

Теперь не нужно больше спрашивать «Как же дальше?»

Я закрываю свои веки, шорох у двери,

Но в моей комнате все те, в кого я не верю

Однажды мне сказали, что мир тебя раздавит

Оставив на земле жирный след

И всё что было с нами, останется как память

О той жизни которой нет

Навіть якщо ми дізнаємося, що скоро здохнемо

Втрьемося своїми сльозами, наллємо по повній

Я піднімаю тост за братів, впиваюся в почуття

Так, я тримаюсь, але знаю в кімнаті порожньо

У кімнаті порожньо, моє серце — холодне місто

Нас ненавидять навіть птахи на світлофорах

Мій п'яний безвихідний вечір серед виродків

Дитино, я міг би бути прикладом, але я не буду

Так, я можу залишити літери на своєму трупі

Що складуться в тупу купу твоєї посмішки

Ми знову розірвемося безглуздо, настане ранок

Настане, але з нас так нічого не вийде

Якось мені сказали, що світ тебе розчавить

Залишивши на землі жирний слід

І все, що було з нами, залишиться як пам'ять

Про те життя якого немає

Навіть якщо ми дізнаємося, що скоро здохнемо

Втрьемося своїми сльозами, наллємо по повній

Я піднімаю тост за близьких, впиваюся в почуття

Так, я тримаюсь ще, але знаю в кімнаті порожньо

У кімнаті порожньо, як у тій папці, де фото з нами

Я жил простим відблиском правди від цих будівель

Мені потрібно нескінченно багато твоєї посмішки

Мені потрібно нескінченно мало бути наївним

Серед похмурих знедолених привидів

Ми розсипаємося на lego в дитячому відділі

Я засипаю серед бруду в порожньому готелі

І в цій кімнаті всі ті, в кого я не вірю

Так, цей світ тебе розмаже, так було раніше

Тепер не потрібно більше запитувати «Як далі?».

Я зачиняю свої повіки, шерех біля дверей,

Але в моїй кімнаті всі ті, в кого я не вірю

Так, цей світ тебе розмаже, так було раніше

Тепер не потрібно більше запитувати «Як далі?».

Я зачиняю свої повіки, шерех біля дверей,

Але в моїй кімнаті всі ті, в кого я не вірю

Якось мені сказали, що світ тебе розчавить

Залишивши на землі жирний слід

І все, що було з нами, залишиться як пам'ять

Про те життя якого немає