Лимб - STED.D

Там, где мы забыли всех…

Там, где мы забыли всех…

Там, где мы забыли всех…

Как насчёт прогуляться по реке Аида?

Нас в этой лодке трое, не считая мира

Вокруг привычный облик, не считая гривы

Властителей пустыни, холода Нибиру

Я смачиваю рот этиловым эфиром

Смотрю в густые волны мимолётных тел

Судьба этих людей ретива и игрива

И взор их устремлён всегда только к краю обрыва

Я вытираю руки о края штанов

У меня всё хорошо: не жив и не здоров

Всем этим людям вдруг сорвало кров

Я разбивал вёсла о берег под их стадный рёв

Никто не знает, как мне стать другим

В этих книгах не описали, как взлетать без нимба

Нам в этой лодке тесно, от их рук, как в Limbo

И наш устав — это кинжал и меч Калигулы

Смотри на вещи шире

Все эти люди тонут — они заслужили

И мы гребём среди погрязших в иле,

А в огненной воде нет правды, как и в нашем мире

Среди молящих о пощаде слишком много гнили

Предатель всегда уже с порога в тыле

Нас в этой лодке трое

Добро пожаловать в мой славный город!

Там, де ми забули всіх…

Там, де ми забули всіх…

Там, де ми забули всіх…

Як щодо прогулятися по річці Аїда?

Нас в цьому човні троє, не рахуючи світу

Навколо звичний вигляд, не враховуючи гриви

Володарів пустелі, холоду Нібіру

Я змочую рот етиловим ефіром

Дивлюся в густі хвилі швидкоплинних тіл

Доля цих людей ретива та грайва

І їх погляд спрямований завжди тільки до краю урвища

Я витираю руки об краї штанів

У мене все добре: не живий і не здоровий

Всім цим людям раптом зірвало дах

Я розбивав весла про берег під їх стадний рев

Ніхто не знає, як мені стати іншим

В цих книгах не описали, як злітати без німба

Нам в цьому човні тісно, ​​від їх рук, як у Limbo

І наш статут— це кинжал і меч Калігули

Дивись на речі ширше

Всі ці люди тонуть — вони заслужили

І ми гребемо серед забруднених у мулі,

А в вогненній воді немає правди, як і в нашому світі

Серед тих, хто молиться про пощаду, надто багато гнили.

Зрадник завжди вже з порога в тилі

Нас в цьому човні троє

Ласкаво просимо в моє славне місто!