Невесомость - ST1M, СД

Если вдруг это кто-то слышит, знайте

Мы дрейфуем в одной из чужих галактик

В системах сбой, и мы здесь с тех пор

Неизбежного сдерживаем натиск

Вселенная дала бы шанс

Да видимо не решается нам мешать

А тем временем наш безнадёжный шаттл

Спас бы разговор по душам

Нас отделяет лист стали от пустоты

За бортом корабля одинокий космос

И мы в глаза ему пустим пыль

Звёздную.

Мол нас спасти не поздно

Ледяная мгла

Мерцание огней на приборной панели

Ведь она бы могла

Но так мне и не захотела поверить

Наша миссия терпит бедствие

И виноват в этом я, естественно

Хотя, если честно, еще до старта

Обречённой казалась нам вместе с ней

Не уверен, что долго выдержу

Да и воздуха не особо

Я тебе уступаю, видишь ли

Эту всю невесомость

Там, где бесконечный рассвет

Что тянется навстречу нам всем

Словно нарисован

Словно нарисован

Там наш обрывается след

И для всей вселенной нас нет

Только невесомость

Только невесомость

Слышу ваш сигнал отчётливо, видимо обратной связи нет

Может сломался какой-нибудь модуль, или шлейф астероидов добавил помех

Или вдруг что-то случилось ужасное, и на борту там живых не осталось

Ваш корабль просит о помощи, но и нам самим она бы не помешала

Так что, подмоги не будет, простите, мы перешагнули горизонт событий

Обратной дороги нет, и то, что случилось уже не остановить им

Быть может завтра и тут будет пусто, никто не сможет ответить на чьи-то сигналы

Вселенная замерла, возможно она от нас просто устала

Бесконечное одиночество - это то, что нам всем гарантирует время

Бесславный конец у бессмысленной эпопеи, апостол не откроет двери

И что же останется нам, заблудшим душам, блаженно скитаться не высовываясь

И это не новость.

Прости же меня, сигнал в невесомость.

Там, где бесконечный рассвет

Что тянется навстречу нам всем

Словно нарисован

Словно нарисован

Там наш обрывается след

И для всей вселенной нас нет

Только невесомость

Только невесомость

Там, где бесконечный рассвет

Что тянется навстречу нам всем

Словно нарисован

Словно нарисован

Там наш обрывается след

И для всей вселенной нас нет

Только невесомость

Только невесомость

Якщо це хтось чує, знайте

Ми дрейфуємо в одній із чужих галактик

У системах збій, і ми тут відтоді

Неминучого стримуємо натиск

Всесвіт дав би шанс

Так мабуть не наважується нам заважати

А тим часом наш безнадійний шатл

Врятував би розмову до душі

Нас відокремлює лист сталі від порожнечі

За бортом корабля самотній космос

І ми в очі йому пустимо пилюку

Зоряну.

Мовляв, нас врятувати не пізно

Крижана імла

Мерехтіння вогнів на панелі приладів

Адже вона могла б

Але так мені й не захотіла повірити

Наша місія зазнає лиха

І винен у цьому я, звичайно

Хоча, якщо чесно, ще до старту

Приреченою здавалася нам разом із нею

Не впевнений, що довго витримаю

Та й повітря не особливо

Я тобі поступаюся, чи бачиш

Цю всю невагомість

Там, де нескінченний світанок

Що тягнеться назустріч нам усім

Немов намальований

Немов намальований

Там наш обривається слід

І для всього всесвіту нас немає

Тільки невагомість

Тільки невагомість

Чую ваш сигнал виразно, мабуть зворотного зв'язку немає

Може зламався якийсь модуль, або шлейф астероїдів додав перешкод

Або раптом щось сталося жахливим, і на борту там живих не залишилося.

Ваш корабель просить про допомогу, але й нам самим вона не завадила б

Отже, допомоги не буде, вибачте, ми переступили обрій подій

Дороги назад немає, і те, що трапилося вже не зупинити їм

Можливо завтра і тут буде порожньо, ніхто не зможе відповісти на чиїсь сигнали

Всесвіт завмер, можливо він від нас просто втомився

Нескінченна самота - це те, що нам усім гарантує час

Безславний кінець безглуздої епопеї, апостол не відчинить двері

І що ж залишиться нам, заблудлим душам, блаженно тинятися не висовуючись

І це не новина.

Вибач мені, сигнал у невагомість.

Там, де нескінченний світанок

Що тягнеться назустріч нам усім

Немов намальований

Немов намальований

Там наш обривається слід

І для всього всесвіту нас немає

Тільки невагомість

Тільки невагомість

Там, де нескінченний світанок

Що тягнеться назустріч нам усім

Немов намальований

Немов намальований

Там наш обривається слід

І для всього всесвіту нас немає

Тільки невагомість

Тільки невагомість