Песенка интроверта - ST1M

Я не грустный.

Нет.

Всё нормально с лицом

Я и так накатил.

Да.

В стакане не сок

Да, фото можно.

Да, лайк поставлю

Схема ответов у меня простая

Отстаньте, честно, дайте выпить молча

Я всегда надеюсь, что меня не видно ночью

Я ни разу не сноб и звезду не словил

Неужели вам всё непонятно тут и самим?

Самый тёмный угол выбрал в этом баре не зря я

Веря в то, что народ общаться тягу вряд ли изъявит?

А тут вы.

Вот тебе и вечер интроверта

Почему со мной, блин, вечно это?

В руке «Негрони», я хмурю брови

Я без иронии тих и скромен

И мне не нужно ничего кроме

Оставьте меня в покое

В руке «Негрони», я хмурю брови

Я без иронии тих и скромен

И мне не нужно ничего кроме

Я более чем доволен

Жизнь будто мем «Привет, я подсяду?»

За вечер слышу это раз примерно десятый

Нельзя посидеть потупить тихонько

Доставать меня здесь - очевидно конкурс

Мне и так комфортно, не хочу на танцпол я

Тишина - вот истинное чудо Господне

Правда, мне и одному тут весело

И смущает разговор занудный весь этот

Когда надевал капюшон с очками

И не думал, что на такт все давно начхали

А тут вы.

Вот тебе и вечер интроверта

Почему со мной, блин, вечно это?

В руке «Негрони», я хмурю брови

Я без иронии тих и скромен

И мне не нужно ничего кроме

Оставьте меня в покое

В руке «Негрони», я хмурю брови

Я без иронии тих и скромен

И мне не нужно ничего кроме

Я более чем доволен

Я не сумний.

Ні.

Все нормально з обличчям

Я й так накотив.

Так.

У склянці не сік

Так, фото можна.

Так, лайк поставлю

Схема відповідей у ​​мене проста

Відчепіться, чесно, дайте випити мовчки

Я завжди сподіваюся, що мене не видно вночі

Я жодного разу не сноб і зірку не зловив

Невже вам незрозуміло тут і самим?

Найтемніший кут вибрав у цьому барі не дарма

Вірячи в те, що народ спілкуватись потяг навряд чи виявить?

А тут ви.

Ось тобі та вечір інтроверта

Чому зі мною, млинець, вічно це?

У руці «Негроні», я хмурю брови

Я без іронії тих і скромний

І мені не потрібно нічого крім

Залиште мене в спокої

У руці «Негроні», я хмурю брови

Я без іронії тих і скромний

І мені не потрібно нічого крім

Я більш ніж задоволений

Життя ніби мем "Привіт, я підсяду?"

За вечір чую це разів приблизно вдесяте

Не можна посидіти опустити тихенько

Діставати мене тут – очевидно конкурс

Мені і так комфортно, не хочу на танцпол я

Тиша - ось справжнє чудо Господнє

Щоправда, мені й одному тут весело

І бентежить розмову занудну весь цей

Коли одягав капюшон із окулярами

І не думав, що на такт усі давно начхали

А тут ви.

Ось тобі та вечір інтроверта

Чому зі мною, млинець, вічно це?

У руці «Негроні», я хмурю брови

Я без іронії тих і скромний

І мені не потрібно нічого крім

Залиште мене в спокої

У руці «Негроні», я хмурю брови

Я без іронії тих і скромний

І мені не потрібно нічого крім

Я більш ніж задоволений