Отличный день - ST1M

Что бы там не уготовило «завтра»

Удача мне улыбнется.

И я продолжу свой путь на запад

Туда, где садится солнце.

Не то, чтоб я всегда искал обходные пути,

Но годы превратились в затяжной аперитив.

А впереди лишь призрачные иллюзии

И я как могу, из последних сил, борюсь за них.

Судьба водит меня по лабиринтам,

Но мое счастье больше не мерится в граммах и пинтах.

Душа в бинтах, залатана вдоль и поперек

И только моя вина в том, что я ее не сберег.

До берега подать рукой, но я иду ко дну

Здесь миллион дорог, а я не выбрал ни одну.

Кому-то хамут на шею, кому-то попутный ветер

Я уверен, тех, кто навсегда ушел мы еще встретим.

И мне плевать на весь ваш гребаный лоск

У нас были иные идеалы там, где я рос.

Если судьба приставило дуло к виску — улыбнись и ответь:

«Отличный день, чтоб умереть».

Что бы там не уготовило «завтра»

Удача мне улыбнется.

И я продолжу свой путь на запад

Туда, где садится солнце.

Мне глубоко параллельно, что будет с этим миром

Я смотрю в глаза новому дню с ухмылкой Де Ниро.

Пусть другие инсцинируют счастье сколько хотят

Мы то знаем, что с ними будет немного погодя.

Годы летят и за моей спиной уже четверть века,

Мне б оставить след после себя, оставшись человеком.

С шага на бег и так до самого финиша

Передай привет там всем, если раньше, чем я увидишь их.

Мой разноцветный тег на каждом из прожитых дней,

Во всех часовых поясах и в каждой второй стране.

Какое «завтра» тебя ждет, решаешь ты сам

Философствовать будем на небесах.

Я не ищу место под вашим солнцем, мне нужно свое

Город моей мечты будет мной завоеван без боев.

Если судьба приставило дуло к виску — улыбнись и ответь:

«Отличный день, чтоб умереть».

Что бы там не уготовило «завтра»

Удача мне улыбнется.

И я продолжу свой путь на запад

Туда, где садится солнце.

Що там не приготувало «завтра»

Успіх мені посміхнеться.

І я продовжу свій шлях на захід

Туди, де сідає сонце.

Не те, щоб я завжди шукав обхідні шляхи,

Але роки перетворилися на затяжний аперитив.

А попереду лише примарні ілюзії

І я як можу, з останніх сил, борюся за них.

Доля водить мене по лабіринтах,

Але моє щастя більше не міряється в грамах і пінтах.

Душа в бинтах, залатана вздовж і поперек

І тільки моя вина в тому, що я її не зберіг.

До берега подати рукою, але я іду до дну

Тут мільйон доріг, а я не вибрав жодну.

Комусь хамут на шию, комусь попутний вітер

Я впевнений, тих, хто назавжди пішов ми ще зустрінемо.

І мені плювати на весь ваш гребаний лиск

У нас були інші ідеали там, де я рос.

Якщо доля приставила дуло до скроні — усміхнися і відповідь:

«Чудовий день, щоб померти».

Що там не приготувало «завтра»

Успіх мені посміхнеться.

І я продовжу свій шлях на захід

Туди, де сідає сонце.

Мені глибоко паралельно, що буде з цим світом

Я дивлюся в очі новому дню з усмішкою Де Ніро.

Нехай інші інсцинують щастя, скільки хочуть

Ми то знаємо, що з ними буде трохи згодом.

Роки летять і за моєю спиною вже чверть століття,

Мені залишити слід після себе, залишившись людиною.

З кроку на біг і так до самого фінішу

Передай привіт там усім, якщо раніше, ніж я побачиш їх.

Мій різнокольоровий тег на кожному з прожитих днів,

У всіх часових поясах і в кожній другій країні.

Яке «завтра» на тебе чекає, вирішуєш ти сам

Філософствуватимемо на небесах.

Я не шукаю місце під вашим сонцем, мені потрібно своє

Місто моєї мрії буде мною завойоване без боїв.

Якщо доля приставила дуло до скроні — усміхнися і відповідь:

«Чудовий день, щоб померти».

Що там не приготувало «завтра»

Успіх мені посміхнеться.

І я продовжу свій шлях на захід

Туди, де сідає сонце.