Мёртвые розы - ST1M

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

Мы стали чужими, как будто,

Но домой спешили под утро

Я курил — ты молчала, город спал

Всё закономерно: взлёт и спад

Я устал искать причины начинать с нуля

Это не ты уже, твой выглядел иначе взгляд

Казалось бы, пустяк, но такой важный

Мечтаем разбежаться, но тайком каждый

На что надеемся не ясно, ведь

Мы с тобой абсолютно разные

Нечего сказать, но и молчать трудно

Небо выбрало кратчайший путь нам

Не ждать бы до утра и собрать вещи

Я уже видел этот сон сто раз вещий,

Но ни в одном из них я не уходил

Кто знает, может быть всё впереди?

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

Мы стали чужими, как будто

Мир чувства разворошил и запутал

Мы на разных сторонах кровати, между — пропасть

И ссориться о чём-то уже нету прока

В квартире тишина и остыл кофе

У нашей любви с тобой стал пустым профиль

Последний раз была в сети несколько лет назад

И больше нет того, во что я слепо верил сам

Я не могу уснуть, слишком много мыслей

В них разочарование и только мы с ней

То ли обнять, то ли крыть матом,

А я лежу молчу, хотя выть надо

Не ждать бы до утра и собрать вещи

Я уже видел этот сон сто раз вещий,

Но ни в одном из них я не уходил

Кто знает, может быть всё впереди?

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

В моих руках мёртвые розы

И на щеках лёд, а не слёзы

Зачем верить

Терять время

И чудо ждать до последних мгновений?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?

Ми стали чужими, начебто,

Але додому поспішали під ранок

Я курив — ти мовчала, місто спало

Все закономірно: зліт і спад

Я втомився шукати причини починати з нуля

Це не ти вже, твій виглядав інакше.

Здавалося б, дрібниця, але така важлива

Мріємо розбігтися, але потай кожен

На що сподіваємося не зрозуміло, адже

Ми з тобою абсолютно різні

Нічого сказати, але і мовчати важко

Небо вибрало найкоротший шлях нам

Не чекати би до ранку і зібрати речі

Я вже бачив цей сон сто разів,

Але в жодному з них я не йшов.

Хто знає, може все попереду?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?

Ми стали чужими, начебто

Світ почуття розворушив і заплутав

Ми на різних сторонах ліжка, між прірвою

І сваритися про щось вже немає користі

В квартирі тиша і остиг кави

У нашого кохання з тобою став порожнім профіль

Останній раз була в мережі кілька років тому

І більше немає того, в що я сліпо вірив сам

Я не можу заснути, занадто багато думок

У них розчарування і тільки ми з ній

То ли обняти, то ли крити матом,

А я лежу мовчу, хоча вити треба

Не чекати би до ранку і зібрати речі

Я вже бачив цей сон сто разів,

Але в жодному з них я не йшов.

Хто знає, може все попереду?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?

У моїх руках мертві троянди

І на щоках лід, а не сльози

Навіщо вірити

Втрачати час

І диво чекати до останніх миттєвостей?