Крылья - ST1M

И если кончиться дождь, то будет солнце,

Я знаю это точно, и может ты вернёшься.

Откроешь дверь ключом и просто улыбнёшься,

Твой новый цвет волос тебе так идёт.

Молчание минутами длиной в целую вечность,

И может, будет утро, а может, будет вечер.

Может просто ветер стучать будет ветками,

По стеклу, отрывая от деревьев последние листья в этом сезоне,

Последние серии в нашем сериале.

Мы досмотрели его походу до конца,

Плавно нажав на стоп — это не пауза.

И может ты не палишься, но в твоих глазах,

Я могу прочитать, что ты не одна.

Это лирика — это слова в рифму,

Но они разбиваются, как корабли о рифы.

И для меня ты лучше любой нимфы из клипов,

А ты так любишь, чтобы всё красиво.

Твои друзья-мажоры на дорогих машинах,

Грамм кокаина уйдёт на четверых.

В дорогом клубе кто-то подсев рядом,

Кто-то подсядет на уши с какой-то ерундой.

Попивая алкоголь, спрятав глаза за очками,

Ты улыбаешься, пока тебя снимают.

Припев:

Этот день холодней без улыбки твоей,

Но когда ты со мной, мне ещё тяжелей.

В эту ночь разум прочь, но я буду сильней,

Всё нормально, поверь, я просто уйду, закрыв нашу дверь.

Мы падаем с тобой примерно одинаково,

По одной ординате с предельной скоростью.

В этой плоскости мы, может, разобьёмся,

Но это будет позже — крутятся колёса.

Крутится мир, но не вокруг нас,

Увы, мы играем самым дорогим.

Я замечаю других, судьба дарит выбор,

Но они проигрывают тебе эту битву.

Ты зацепилась сильно, давно так не цепляло,

Где-то внутри это съедает меня.

И нам когда-нибудь приходится выбирать,

Ломая что-то в себе, когда глаза намокнут.

Я мог бы просто уйти, мог бы просто забыть,

Мог бы просто любить или с ума сойти.

Пока ты кому-то даёшь, как в немецком фильме,

Весной солнце освещает пыль.

Это не мы уже — так голову кружит,

Нервы, как пружины, натянутые струны.

И это странно может, но в глубине души,

Мы, наверное, хотели бы быть кому-то ближе.

Пока ты спишь днем, и снова снятся сны,

А я тебя в своих уже давно не вижу.

Мы будем дальше жить, отрываясь от земли,

Пытаясь летать, не имея крыльев…

Завтра настанет солнечный день, что-то напомнит тебе обо мне…

Припев:

Этот день холодней без улыбки твоей,

Но когда ты со мной, мне ещё тяжелей.

В эту ночь разум прочь, но я буду сильней,

Всё нормально, поверь, я просто уйду, закрыв нашу дверь.

І якщо скінчиться дощ, то буде сонце,

Я знаю це точно, і може ти повернешся.

Відчиниш двері ключем і просто посміхнешся,

Твій новий колір волосся тобі так іде.

Мовчання хвилинами завдовжки в цілу вічність,

І може, буде ранок, а може, буде вечір.

Може просто вітер стукатиме буде гілками,

По скла, відриваючи від дерев останні листя в цьому сезоні,

Останні серії в нашому серіалі.

Ми дивилися його походу до кінця,

Плавно натиснувши на стоп — це не пауза.

І може ти не палишся, але у твоїх очах,

Я можу прочитати, що ти не одна.

Це лірика — це слова в рифму,

Але вони розбиваються, як кораблі про рифи.

І для мене ти краще будь-якої німфи з кліпів,

А ти так любиш, щоб усе гарно.

Твої друзі-мажори на дорогих машинах,

Грам кокаїну піде на чотирьох.

У дорогому клубі хтось підсів поруч,

Хтось підсяде на вуха з якоюсь нісенітницею.

Попиваючи алкоголь, сховавши очі за очками,

Ти посміхаєшся, поки тебе знімають.

Приспів:

Цей день холодніший без усмішки твоєї,

Але коли ти зі мною, мені ще важче.

Цієї ночі розум геть, але я буду сильніший,

Все нормально, повір, я просто піду, зачинивши наші двері.

Ми падаємо з тобою приблизно однаково,

По одній ординаті з граничною швидкістю.

У цій площині ми, може, розіб'ємося,

Але це буде пізніше — крутяться колеса.

Крутиться світ, але не навколо нас,

На жаль, ми граємо найдорожчим.

Я помічаю інших, доля дарує вибір,

Але вони програють тобі цю битву.

Ти зачепилася сильно, давно так не чіпляло,

Десь усередині це з'їдає мене.

І нам колись доводиться вибирати,

Ламаючи щось у собі, коли очі намокнуть.

Я міг просто піти, міг просто забути,

Міг би просто любити або збожеволіти.

Поки ти комусь даєш, як у німецькому фільмі,

Навесні сонце висвітлює пил.

Це не ми вже — так голову крутить,

Нерви, як пружини, напнуті струни.

І це дивно може, але в глибині душі,

Ми, напевно, хотіли бути комусь ближче.

Поки ти спиш удень, і знову сняться сни,

А я тебе в своїх уже давно не бачу.

Ми будемо далі жити, відриваючись від землі,

Намагаючись літати, не маючи крил…

Завтра настане сонячний день, щось нагадає тобі про мене.

Приспів:

Цей день холодніший без усмішки твоєї,

Але коли ти зі мною, мені ще важче.

Цієї ночі розум геть, але я буду сильніший,

Все нормально, повір, я просто піду, зачинивши наші двері.