Город греха - ST1M

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Вера внутри,

Но дорога ведёт через город греха

Сплином пропитаны медленный трип,

Мы лишь хворост для мира, чтоб полыхать

Дьявол сулит золотые горы.

Будь то не прося ничего не прося ничего взамен,

Но мне сколько бы не подливай воды в порох,

Я всё равно взорвусь в ключевой момент.

Здесь то о том что Данте писал.

Но кругов гораздо больше, чем в графстве Вилшем

Все мои вопросы, это будто дартс в небеса

Парадокс фермы, где же это разум высший.

Много ли соблазна, многие не согласны

С тем что это езжу, проповедь безопасна.

Но раз за разом воскрешения громко празднуют

Крест наша на шея, хотя Glock за пазухой.

Все это десятки конфессий,

Камуфляжное управления стадом,

День когда их всех за взятки повесят

Отмечать, словно победные надо.

Ну кому дело, есть до этого

Они как мудями трясут ветхими заветами

Обнося очередной элитный дом забором

Пока за его пределами Шадом и Гамора.

Бог мне указывает путь,

Хотя сатана пытается с него меня сбить,

Но никто за вас не сложит этот пазл наверху

Побеждает не молитва, а животный инстинкт.

Век скудоумия эра интриг

И спокойная стала вдруг горная река

Вера внутри, но дорога ведёт

Через город греха.

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Вера внутри, но дорога

Ведёт через город греха

Сколько нас ещё вынудят сдерживать крик,

Что бы наш голос не услышат в верхах

Терпения перевалила за экватор

Дело времени, когда сработает запор

Утро на отходниках замескалиновым закатом

Хватит прятать от людей — свободу под замком.

Тут только три буквы закона,

И на них вас посылает каждый власть имущий

Слово честь, но во всю не знакомо

Вам бы на репит нажать, но вас шанс упущен.

Босиком по углям, это красная дорожка перед входом в ад

И если весь этот спектакль до сих пор забавлял

То теперь труды сулят, закат

Каменные стены пали,

Но глыбами проблем прямиком на плечи

Обещание вечные как псевдо валиум,

Только от них уже давно не легче.

В кого не плюнь, кругом палачи

Даже жертвы и те норовят карать

У них у всех на это отыщется уйма причин

И я не наблюдал подобный отродясь маразм.

Тут скорей протянут ноги, чем помощь и руку

Многим чужое счастье не даёт покое,

Когда идёшь ко дну, помогать тонущим глупо

Правило диктует сам тут водём такое.

Век скудоумия эра интриг

И спокойная стала вдруг горная река

Вера внутри, но дорога ведёт

Через город греха.

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Время спросить себя, ради чего мы тут

Где наш спасительный выход, из омыта

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Віра всередині,

Але дорога веде через місто гріха

Сплином просочені повільний тріп,

Ми тільки хмиз для світу, щоб горіти

Він обіцяє золоті гори.

Будь то не просячи нічого не просячи нічого натомість,

Але мені скільки би не підливай води в порох,

Я все одно вибухну в ключовий момент.

Тут те про що Данте писав.

Але кругів набагато більше, ніж у графстві Вілшем

Всі мої питання, це ніби дартс у небеса

Парадокс ферми, де це розум найвищий.

Чи багато спокуси, багато хто не погоджується

З тим, що це їжджу, проповідь безпечна.

Але раз за разом воскресіння голосно святкують

Хрест наша на шия, хоча Glock за пазухою.

Все це десятки конфесій,

Камуфляжне управління стадом,

День коли їх усіх за хабарі повісять

Наголошувати, ніби переможні треба.

Ну кому справа, є до цього

Вони як мудями трясуть старими завітами

Обносячи черговий елітний будинок парканом

Поки що за його межами Шадом і Гамору.

Бог мені вказує шлях,

Хоча сатана намагається з нього мене збити,

Але хто за вас не складе цей пазл нагорі

Перемагає не молитва, а тваринний інстинкт.

Вік недоумкуватості ера інтриг

І спокійна стала раптом гірська річка

Віра всередині, але дорога веде

Через місто гріха.

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Віра всередині, але дорога

Веде через місто гріха

Скільки нас ще змусять стримувати крик,

Щоб наш голос не почують у верхах

Терпіння перевалило за екватор

Справа часу, коли спрацює запор

Ранок на відхідниках заміскаліновим заходом сонця

Досить ховати від людей — свободу під замком.

Тут лише три літери закону,

І на них вас посилає кожен владний володар

Слово честь, але всю невідомо

Вам би наріпає натиснути, але вас шанс втрачено.

Босоніж по вугіллям, це червона доріжка перед входом у пекло

І якщо вся ця вистава досі бавила

То тепер праці обіцяють, захід сонця

Кам'яні стіни впали,

Але глибами проблем прямо на плечі

Обіцянки вічні як псевдо валіум,

Тільки від них уже давно не легше.

У кого не плюнь, навколо кати

Навіть жертви і ти норовлять карати

У них у всіх на це знайдеться безліч причин

І я не спостерігав подібний зроду маразм.

Тут швидше простягнуть ноги, ніж допомога і руку

Багатьом чуже щастя не дає спокою,

Коли йдеш до дна, допомагати потопатим безглуздо

Правило диктує сам тут водою таке.

Вік недоумкуватості ера інтриг

І спокійна стала раптом гірська річка

Віра всередині, але дорога веде

Через місто гріха.

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого

Час запитати себе, заради чого ми тут

Де наш рятівний вихід, з омитого