Tinsel Life - Squint, Ed Stasium

Her eyes

are the lightest shade of brown

so light

that if it was the

color of her hair you’d have to call her blonde

and she is

perpetually happy

and she is

perpetually asking

me for more than i could ever even hope to give

and nothing pisses me off more

than the sound of her laughing

flipping through my collection

i need the right song for this situation

too fast or too slow

too high or too low

he don’t know the pain that i know

the soundtrack to my life

just the right moment and just the right time

for whatever is playing on the radio

it don’t fit press play on the stereo

i’m not exactly sure when it was

that i got mixed up with the devil

but there she is

and i’m in love with her

the sense of humor

the inside jokes that

i am conditioned to laugh at

and make me want to make amends with her

but i know better

at least i think i know better

it’s like a soap opera climax in the middle of a sitcom romance

and i cannot be held responsible.

you speak to me of my idle hands and i speak to you of your idle tongue

i dream in color and you will never understand

it’s like a soap opera climax in the middle of a sitcom romance

i speak in riddles and you will never understand

Її очі

є найсвітлішим відтінком коричневого

такий легкий

що якби це було

колір її волосся, тобі довелося назвати її блондинкою

і вона є

вічно щасливий

і вона є

вічно питаючи

мені більше, ніж я міг би навіть сподіватися дати

і ніщо мене не дратує більше

ніж звук її сміху

гортаючи мою колекцію

Мені потрібна правильна пісня для цієї ситуації

занадто швидко чи надто повільно

занадто високий або занадто низький

він не знає болю, який я знаю

саундтрек до мого життя

у потрібний момент і в потрібний час

для всього, що грає по радіо

він не підходить для натискання кнопки відтворення на стерео

я точно не знаю, коли це було

що я зплутався з дияволом

але ось вона

і я закоханий у неї

почуття гумору

внутрішні жартують, що

я звик сміятися

і змусити мене захотіти помиритися з нею

але я знаю краще

принаймні я думаю, що я знаю краще

це як кульмінація мильної опери посеред романтичної комедії

і я не можу нести відповідальність.

ти говориш мені про мої бездіяльні руки, а я кажу тобі про твій пустий язик

я мрію в кольорі, і ти ніколи не зрозумієш

це як кульмінація мильної опери посеред романтичної комедії

я говорю загадками, і ти ніколи не зрозумієш